Зупинка серця біля метро: парамедики без дифібрилятора.

Трагедія біля «Політеху»: бюрократія коштувала життя

Київ став свідком сумнозвісної події, що трапилася неподалік станції метро “Політехнічний інститут”. Біля бізнес-центру “Смарт Плаза”, на очах у перехожих, чоловікові раптово стало зле. Попри намагання небайдужих громадян надати першу допомогу, їхні зусилля зіткнулися з незрозумілою бюрократичною перешкодою з боку працівників метрополітену. Ситуація набула широкого розголосу завдяки публікації медичної інструкторки та співзасновниці ініціативи “РеаніМетро” Марії Назарової.

Оскаржені протоколи: тричі відмовлено у життєво необхідному

За свідченнями очевидців, коли перехожі побачили чоловіка, який втратив свідомість, вони негайно розпочали серцево-легеневу реанімацію. Усвідомлюючи критичність кожної секунди, присутні тричі зверталися до чергових станції з рішучим проханням надати автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), який, як відомо, розміщений безпосередньо на платформі.

Проте, незважаючи на відчайдушні благання, працівники метрополітену тричі відмовили у наданні пристрою. Вони мотивували свої дії чинними інструкціями, які, судячи з усього, забороняли винесення обладнання за межі станційної території. Бригада екстреної медичної допомоги, яка прибула на місце події, виконувала реанімаційні заходи протягом 40 хвилин. На жаль, їхні спроби виявилися марними. Чоловік помер, так і не дочекавшись життєво необхідного розряду дефібрилятора, який міг би відновити його серцевий ритм.

Реакція КП «Київський метрополітен» та перспективи змін

У відповідь на хвилю обурення, що охопила соціальні мережі, пресслужба метрополітену оприлюднила офіційну заяву, в якій підтверджено факт проведення внутрішнього розслідування та збору пояснень від персоналу станції.

Керівництво підприємства заявило про намір:

  • детально проаналізувати етапи реагування, включаючи взаємодію служб та дотримання встановлених процедур.
  • переглянути чинні алгоритми надання АЗД у випадках, що трапляються поблизу входів до станцій метро.

За даними метрополітену, з 2020 року дефібрилятори, встановлені на станціях, використовувалися десятки разів, і в багатьох випадках це призвело до порятунку життів пасажирів.

Історична довідка про АЗД у київському метро

  • Рік встановлення: 2020
  • Місцезнаходження: на платформах кожної станції
  • Призначення: бути використаним будь-якою особою (пристрій має голосові підказки, що спрощують його використання)
  • Поточна проблема: обмеження використання пристрою лише територією станції

Чому існуючі протоколи потребують негайних змін?

Випадок біля станції “Політехнічний інститут” чітко виявив критичну ваду в системі безпеки. Чинні інструкції, актуальні на травень 2026 року, нерідко обмежують дії персоналу суто територією станції, ігноруючи людський фактор у безпосередній близькості до неї. Активісти ініціативи “РеаніМетро” наголошують, що дефібрилятор – це не просто обладнання, а інструмент порятунку, доступ до якого має бути максимально спрощеним у межах розумної досяжності.

Наразі громадськість з нетерпінням очікує на офіційні результати розслідування та публічне оприлюднення нових, більш гнучких правил, які б дозволяли використовувати рятувальне обладнання без зайвих територіальних обмежень у критичних ситуаціях, коли йдеться про людське життя.