Точно визначити, скільки в Києві російськомовних, у нинішніх умовах — завдання із зірочкою для соціологів. Мовний ландшафт столиці переживає найдинамічніші зміни за всю історію незалежності України. До повномасштабного вторгнення Київ фактично був двомовним містом із незначним переважанням російської у побуті та сфері послуг. Станом на початок 2026 року ситуація змінилась кардинально: російська мова поступово переходить у статус «мови приватного спілкування» або повністю витісняється з публічного простору. Проте в неформальному середовищі — у школах, у підлітковому спілкуванні, у побуті — вона зберігає помітну присутність.
Офіційна соціологія: динаміка падіння
Щоб зрозуміти, скільки в Києві російськомовних мешканців зараз, необхідно звернутися до порівняльної статистики. Ще у 2017 році, за даними Центру Разумкова, українською вдома спілкувалися близько 30% киян, російською — 34%, а обидві мови використовували 35%.
За опитуванням IRI, проведеним у лютому 2024 року по всій підконтрольній Україні (2000 респондентів), 59% спілкуються вдома виключно українською — зростання з ~30% у 2017-му; 12% — виключно російською (порівняно з ~34% у 2017-му); 28% використовують обидві мови. Серед тих, хто говорить тільки українською, 9% зробили це свідомо лише нещодавно.
За даними КМІС кінця 2022 року — найдетальнішого зрізу по Києву — виключно або переважно українською вдома говорили 58%, двома мовами 24%, виключно або переважно російською 16%. 80% опитаних загалом по Україні висловилися за домінування української у всіх сферах, і лише 9% вважають російську мову важливою для країни.
Прогнозована картина на початок 2026 року: питома вага виключно російськомовних киян — менше 10%, з урахуванням двомовних мешканців — близько 25–30%.
Несподіваний виняток: київські школярі
Найрезонанснішою знахідкою стали дані Державної служби якості освіти, оприлюднені у листопаді 2025 року за результатами моніторингу квітня–травня 2025 року. 40% учнів продовжують спілкуватися російською мовою під час перерв у школі, 30% — вдома та з друзями. Частка школярів, які вважають українську рідною, зменшилась з 71% у 2024 році до 64% у 2025-му. При цьому 92% уроків проводяться українською мовою — тобто формальний простір українізований, а неформальний — ні.
66% київських школярів спілкуються недержавною мовою на уроках, на перервах — 82%. Лише 18% говорять виключно українською. Дослідники прямо констатують: Київ можна віднести до зросійщених регіонів України, а молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки.
Серед причин — споживання контенту російською в інтернеті (35% батьків вказують на це як чинник), спілкування вдома (30%), відсутність україномовного середовища поза школою (39% учнів).
Категорії мовців
Підрахунок того, скільки людей у Києві розмовляють російською, ускладнюється наявністю проміжної категорії — білінгвів. Виділяють кілька основних груп.
Свідомі «світчери» — найбільша група. Люди, що все життя говорили російською, але після 24 лютого 2022 року перейшли на українську. У публічному просторі говорять українською, вдома можуть повертатися до звичних патернів.
Пасивні носії — споживають контент, спілкуються у месенджерах, грають у відеоігри російською, але у соціумі говорять українською. Їх важко класифікувати як повноцінно російськомовних.
Принципові російськомовні — невелике тверде ядро, переважно люди 60+, або ті, хто не змінює позиції принципово. Саме ця категорія формує стабільні 5–8% у опитуваннях.
Підліткове середовище — окрема і тривожна категорія. Як показують дані 2025 року, молодь у Києві використовує російську в неформальному спілкуванні активніше за старші покоління, передусім під впливом TikTok, YouTube та ігрового контенту.
Вплив ВПО та феномен «соціальної бажаності»
Аналізуючи, скільки російськомовних у Києві, неможливо ігнорувати фактор ВПО. Столиця прийняла сотні тисяч переселенців зі Сходу та Півдня — регіонів із традиційно вищою часткою російськомовних. Це створило тимчасовий парадокс: на тлі активної українізації місцевих киян у транспорті та парках можна почути російську від новоприбулих. Процес мовної адаптації ВПО триває від 3 до 6 місяців.
Соціологи також попереджають про феномен «соціальної бажаності»: респонденти схильні давати «патріотично правильну» відповідь, навіть якщо вдома продовжують говорити російською. Реальна частка тих, хто фактично використовує мову, може бути на 5–10 відсоткових пунктів вищою за декларативні дані.
Непрямі індикатори
Побічні дані підтверджують загальну тенденцію, але з нюансами. Компанії в e-commerce фіксують понад 60–70% користувачів, які обирають україномовний інтерфейс за замовчуванням. Закон про мову зобов’язав персонал у сфері послуг звертатися до клієнтів українською — ініціатива переходу на російську від клієнта стала рідкістю. Водночас у неформальному просторі позиції російської зберігаються: дитячі майданчики, таксі та приватні авто, підліткове середовище в мережі.
Підсумковий зріз: лютий 2026
Відповідь на питання «скільки в Києві російськомовних» залежить від того, що рахувати. Якщо тих, хто використовує мову хоча б ситуативно — це 25–35% дорослих, а серед школярів у неформальному спілкуванні — більше половини. Якщо тих, хто ідентифікує себе як російськомовний і принципово не переходить на українську — менше ніж 8–10%. Головна несподіванка 2025 року: темп «українізації» знижується, а серед підлітків фіксується зворотна тенденція, що ставить під сумнів лінійність прогнозів.