Джерело: unian.ua

Україна вербує засуджених, пропонуючи звільнення в обмін на окопи. Кілька сотень бажаючих вже скористалися цим бартером.

Як пише Associated Press, у сільській виправній колонії на південному сході України кілька засуджених стояли під колючим дротом, щоб почути промови вербувальників з армії. 

“Можна покінчити з цим і почати нове життя. Головне – ваша воля, адже ви йдете захищати Батьківщину. Ви не досягнете успіху на 50%, ви повинні віддати себе на 100%, навіть на 150%”, – сказав вербувальник, член добровольчого десантно-штурмового батальйону. 

Україна розширює призов , щоб впоратися з гострою нестачею живої сили. Вперше українці почали вербувати засуджених. Хоча Україна не оголошує жодних подробиць щодо кількості розгорнутих військ або втрат, передові командири відкрито визнають, що вони стикаються з серйозними проблемами нестачі живої сили. 

Понад 3000 ув’язнених вже були умовно-достроково звільнені та направлені до військових частин, повідомила Associated Press заступник міністра юстиції України Олена Висоцька. За оцінками Міністерства юстиції, близько 27 000 ув’язнених потенційно можуть мати право на участь у новій програмі.

“Багато мотивів походить від бажання повернутися додому героєм, а не повернутися додому з в’язниці”, – сказала Висоцька.

27-річний Ернест Вольвач хоче прийняти цю пропозицію. Він відбуває два роки ув’язнення за грабіж у виправній колонії Дніпропетровської області. Він працює на кухні, розливаючи їжу в жерстяні миски.

“По-дурному сидіти тут і нічого не робити”, – сказав Вольвач, додавши, що з початку війни він хотів “щось зробити для України” і мати можливість вступити в армію. “Тепер вона з’явилась”, – додав він.

З міркувань безпеки українських військових, які перебувають на службі, зазвичай ідентифікують лише за ім’ям або позивним. Багато ув’язнених Дніпропетровської виправної колонії також просили називати їх лише іменами, щоб уникнути труднощів у разі їхнього призову.

Інший 30-річний ув’язнений, який назвався Володимиром, виготовляє заклепки в майстерні колонії. Він сказав, що планує піти добровлльцем після закінчення терміну покарання через один рік, але не буде цього робити зараз, оскільки програма умовно-дострокового звільнення фактично не передбачає відпустки додому.

Умовно-дострокове звільнення засуджені можуть отримати після співбесіди, медичного огляду та перегляду судимості. Не допускаються особи, засуджені за зґвалтування, насильство сексуального характеру, вбивство двох і більше осіб або злочини проти національної безпеки України.

Українські чиновники прагнуть провести різницю між своєю програмою та вербуванням у Росії. Цих бійців, як правило, направляли на найсмертоносніші бої, кажуть чиновники, але українська програма спрямована на інтеграцію в’язнів у регулярні українські фронтові підрозділи.

Згідно з даними, надісланими урядом до Європейського Союзу, у в’язницях країни утримується близько 42 000 осіб. Після перевірки умовно-достроково звільнених в’язнів відправляють на базову підготовку до таборів, де вони вчаться поводитися зі зброєю та іншими основами ведення бою. Після навчання колишні ув’язнені приєднуються до окремих підрозділів.

Умовно-достроково звільнений Михайло сказав, що йому було важко впоратися з фізичними навантаженнями після місяців відносної бездіяльності у в’язниці – залазити та виходити з бронетранспортерів та бігати через смугу перешкод.

“Я вирішив записатися в Українську добровольчу армію, тому що в мене вдома сім’я, діти, батьки. Я буду більш корисним на війні”, – сказав 29-річний хлопець під шум стрілянини на стрільбищі. 

Висоцька сказала, що інтерес до програми умовно-дострокового звільнення військових перевищив перші очікування. Наразі Україна може забезпечити навчання для 5000 новобранців.

Мобілізація увʼязнених: що кажуть військові

Командир 2 штурмового батальйону 3 ОШБр Дмитро Кухарчук заявив, що військові на фронті очікують на поповнення, у тому числі з числа мобілізованих засуджених, бо є критична нестача особового складу. При цьому він виключає створення “штрафбатів”, наголосивши, що у випадку його бригади ці люди будуть інтегровані у підрозділи.

Водночас 34-річний командир танкової роти 32-ої бригади ЗСУ Дмитро Балабуха, який зараз переходить на нову офіцерську посаду в штурмовій роті з в’язнів, зазначив, що під час спілкування з людьми у колонії він одразу “знімає з них рожеві окуляри” й пояснює, що війна – це дуже небезпечно. Військовий каже, що за наявності хорошої підготовки ці мобілізовані зможуть принести хороший результат, оскільки морально вони готові.