Джерело: unian.ua
Диктатор усвідомив, що його стратегія працює, тож іноземці в Росії стають все більш вразливими.
Стратегія правителя Росії Володимира Путіна щодо арешту іноземців за незначними, безпідставними звинуваченнями дала йому можливість звільнити вбивць, шпигунів та хакерів, демонструючи дисбаланс, характерний для таких угод.
Як пише The Washington Post, Путін домігся звільнення шпигунів, хакерів і свого найбажанішого в’язня на Заході – вбивцю, пов’язаного з розвідувальними службами, засудженого в Німеччині. Для авторитарного російського диктатора це була найбільша перемога, яка випливає з його готовності порушити світові норми, щоб отримати від західних лідерів те, що він хоче.
Путін натякнув на свою рішучість звільнити вбивцю Вадима Красікова в лютому під час інтерв’ю американцю Такеру Карлсону. Він назвав Красікова “патріотом”, уникнувши уточнення прізвища.
За чверть століття як верховний політичний лідер Росії Путін неодноразово демонстрував зневагу до глобального порядку, заснованого на правилах, вторгаючись у Грузію та Україну, силою захоплюючи території, здійснюючи напади та вбивства на іноземній території та арештовуючи іноземців у Росії за сфабрикованих звинувачень. Ця практика відома як “дипломатія заручників”.
“Великий обмін полоненими в четвер підкреслив важкий дисбаланс, який став типовим для таких угод, коли Росія виграє звільнення осіб, засуджених за серйозні злочини, тоді як Захід зосереджений на своїх власних громадянах, ув’язнених за тривіальними або безпідставними звинуваченнями, або навіть на громадянах Росії, які є жертвами політичних переслідувань з боку уряду Путіна”, – пише видання.
Звільнення Красікова
У 2022 році президент США Джо Байден погодився обміняти засудженого російського торговця зброєю Віктора Бута на баскетбольну зірку Брітні Ґрінер, засуджену в Росії за зберігання менше ніж грама олії канабісу. Але навіть у цьому контексті угода щодо Краснікова перейшла всі межі.
Красіков перебував у спецгрупі ФСБ “Вимпел”, повідомляє сайт розслідувань Bellingcat, який першим його ідентифікував. Його засудили за зухвалий напад у берлінському парку 2019 року. Серед білого дня він зістрибнув з велосипеда, дістав пістолет Glock 26 з глушником і застрелив уродженця Грузії Зелімхана Хангошвілі – колишнього бойовика сепаратистської чеченської війни. Красіков втік, але його спіймали після того, як той кинув пістолет і перуку в річку Шпрее.
Незважаючи на те, що Росія має довгий список ув’язнених у американських і європейських в’язницях, Красіков був особливо важливий для Путіна, який неодноразово публічно захищав його, зображуючи жертву Хангошвілі терористом, який скоїв звірства.
Путін поділяє кодекс вірності російським шпигунам та іншим оперативникам, спійманим за кордоном, оскільки сам є колишнім працівником КДБ. Повернення Красікова додому посилює потужну обіцянку російським службам безпеки, що, наскільки це можливо, ніхто, хто служить його режиму, не залишиться сам.
Забезпечення звільнення Красікова під час війни робить це ще більше особистим тріумфом для Путіна.
Красіков особисто знайомий з Путіним. Він був на спільних стрільбах з диктатором, розповів українець Олександр Водоріз, сестра дружини якого вийшла заміж за вбивцю. За словами чоловіка, Красіков був співробітником ФСБ у групі “Вимпел”, який брав участь в українських протестах під час Майдану 2013-2014 років проти екс-президента Віктора Януковича.
Очікується, що Красікова, як і інших звільнених російських оперативників, зустрінуть як героя і, можливо, нагородять медаллю після повернення до Москви. Агенти, яких раніше повернули в Росію, отримали величезну кількість державних посад, а деякі навіть стали знаменитостями.
“Дипломатія заручників”
Західні офіційні особи визнали зростання проблеми “дипломатії заручників”, але, здавалося, безсилі її зупинити. У лютому держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що дипломатія заручників є “зростаючою тенденцією”, яка порушує міжнародне право та права людини.
“Держави – але також і недержавні суб’єкти – все частіше неправомірно затримують людей, часто як політичних пішаків. Ця практика загрожує безпеці всіх, хто подорожує, веде бізнес, хто живе за кордоном”, – сказав Блінкен.
Блінкен виступав на заході з нагоди третьої річниці Декларації проти свавільних затримань у відносинах між державами, ініціативи, започаткованої Канадою після того, як двоє її громадян, колишній дипломат Майкл Ковріг і бізнесмен Майкл Спавор, були заарештовані Китаєм і звинувачений у шпигунстві.
Ковріг і Спавор були затримані незабаром після того, як Канада заарештувала керівника Huawei Мен Ваньчжоу, дочку засновника компанії Рена Чженфея за шахрайство.
Експерти кажуть, що Китай і Росія є світовими лідерами у використанні ув’язнених для впливу. Іран і Північна Корея також, як відомо, використовують цю тактику. Москва часто звинувачувала Захід у лицемірстві та надмірності, а США зокрема в тому, що вони несправедливо діють як світовий поліцейський. Бута, наприклад, заарештували в Таїланді в ході ретельної спецоперації, яка розлютила Росію.
Однак судові процеси на Заході зазвичай відбуваються у відкритому суді з відкритими доказами, на відміну від Росії чи Китаю, де докази часто є таємними, а права обвинувачених суворо обмежені. Російська судова система дуже політизована, використовується для придушення опозиції, і, згідно з даними судового департаменту Верховного суду Росії, понад 99,5% судових переслідувань закінчуються вироками.
Експерти кажуть, що коли громадян заарештовують ворожі країни, їхні уряди не мають хороших варіантів, тож змушені залишати своїх громадян в чужих в’язницях, часто в надзвичайно суворих умовах, або домовитися про угоду, посилаючи морально важке повідомлення про те, що захоплення заручників працює.
У випадку з Канадою та Китаєм у 2021 році країни звільнили затриманих приблизно в той самий час.
До обміну в четвер близько двох десятків американців утримувалися в російських в’язницях, у тому числі двоє, яких Держдепартамент визнав неправомірно затриманими, Еван Гершкович і Пол Вілан.
Серед них була ще одна журналістка Алсу Курмашева, яка має подвійне громадянство США та Росії, яку повернули під час обміну, а також інші, які залишилися, зокрема шкільний учитель Марк Фогель і косметолог із Лос-Анджелеса Ксенія Кареліна, яка має подвійне громадянство.
Згода Німеччини видати Красікова була примітною, враховуючи, що німецький суддя назвав вбивство “державним тероризмом”, здійсненим за наказом російських спецслужб, і засудив його до довічного ув’язнення. У відповідь Німеччина вислала двох російських дипломатів у 2021 році, а німецькі політики виклюли обмін.
Попри це, на початку цього року Берлін змінив свою позицію, погодившись обміняти Красікова на російського опозиціонера Олексія Навального безпосередньо перед його смертю у в’язниці в лютому, заявив радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван.
Дружина та близькі соратники Навального звинуватили Путіна в тому, що він наказав його вбити, щоб запобігти цьому обміну. Ці звинувачення Кремль рішуче заперечує.
Щоб повернути Німеччину на борт для обміну, потрібно було включити деяких із найвідоміших ув’язнених з Росії, що ще більше підкреслило дисбаланс в обміні між Москвою та Заходом.
Правила змінюються
Зростаюча практика, коли такі могутні держави, як Росія та Китай, ув’язнюють західних громадян, спонукає інші країни робити те саме, непомітно змінюючи глобальні правила та створюючи невизначеність, якою можна скористатися для протидії нормам в інших сферах.
Це також різко підвищує ризики для журналістів, працівників гуманітарних організацій і керівників підприємств, особливо тих, хто працює в зонах конфлікту та нестабільних державах.
Але це також несе в собі ризики для націй-порушників через стримуючий вплив на торгівлю, бізнес і навіть неформальні та культурні зв’язки.
Фонд Джеймса Фолі був заснований родиною журналіста, убитого Ісламською державою в Сирії в 2014 році, щоб виступати за звільнення громадян США та законних постійних жителів, несправедливо заарештованих або взятих у заручники за кордоном. У звіті групи за 2024 рік відзначається різке зростання кількості арештів американців росіянами з 2022 року, коли в Росії в середньому щороку затримують дев’ятьох громадян США, що вчетверо перевищує середній показник за попередні 14 років, що підкреслює зростаючий апетит Путіна до такої практики та погіршення відносин між Москвою і Вашингтоном.
Загалом із 1 січня 2001 року по 31 травня 2024 року 437 громадян США були взяті в заручники або незаконно затримані за кордоном, повідомляє фонд.
“Уряд США повинен зробити більше, щоб притягнути до відповідальності країни або осіб, відповідальних за викрадення або неправомірне утримання під вартою громадян США. Забезпечення безкарності в таких випадках підриває справедливість, заохочує майбутні неправомірні затримання та захоплення заручників і ставить під загрозу безпеку громадян США за кордоном”, – зазначає фонд.
Ув’язнені, у яких є популярність або потужні групи підтримки, такі як Гершкович і Курмашева, мають кращі шанси на звільнення, ніж у таких ув’язнених, як вчитель Фогель.
Фогель визнав себе винними в контрабанді канабісу, заявивши, що потребував його для медичного використання. Його засудили до 14 років ув’язнення. Держдепартамент не визначив Фогеля як “неправомірно затриманого” Росією, що означає, що офіційні особи США надають цій справі пріоритет. Курмашева, яку звільнили, також не була визнана незаконно затриманою.
Обмін ув’язненими між РФ і країнами Заходу
Як повідомляв УНІАН, РФ 1 серпня 2024 року у рамках обміну, що відбувся в Туреччині, віддала 16 політв’язнів, отримала натомість 8 громадян Росії і двох ще неповнолітніх.
В обміні взяли участь низка країн – США, Німеччина, Польща, Словенія і Норвегія.
Наразі відомо, що Росія повернула, зокрема кілера Красікова та шпигунів Анну й Артема Дульцевих.
В обмін на них Росія відпустила на волю політв’язнів (зокрема Іллю Яшина і Володимира Кара-Мурзу), журналіста The Wall Street Journal Евана Гершковича, журналістку татаро-башкирської служби Радіо “Свобода” Алсу Курманашеву. Крім того, обміняли колишнього морського піхотинця Пола Вілана, а також громадянина Німеччини Патріка Шебеля.
У західних спецслужбах припускають, що між Красіковим і російським диктатором Володимиром Путіним у минулому був тісний зв’язок. Як пише Bild, Красіков міг брати участь у вбивстві Анатолія Собчака. Крім того, кілер може володіти “знаннями, небезпечними для Кремля”.
За офіційними даними, причина смерті Собчака – серцевий напад. Однак родичі припускали, що Собчака було вбито.