Новий виток російських атак на енергетику: чому світло зникає з наших домівок
З початку жовтня Україна знову відчуває на собі наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Київ та низка областей потерпають від планових та аварійних відключень електроенергії. Механізм цих вимкнень, а також причини, чому графіки не завжди відповідають дійсності, пояснюють фахівці.
Прицільні удари по українській енергетиці
Росія відновила масштабні атаки на енергетичну систему України 30 вересня, цілячись, зокрема, в критичну інфраструктуру Києва та Київщини. Одним із ключових завдань ворога залишається відрізання столиці від зовнішнього енергопостачання. Це проявляється як у масованих ракетних ударах, так і в точкових атаках на об’єкти, що забезпечують транспортування електроенергії.
Особливо вразливими залишаються три великі теплоелектроцентралі столиці. Минулого опалювального сезону вони зазнали значних пошкоджень, що призвело до перебоїв з опаленням. Незважаючи на зусилля енергетиків з відновлення, об’єкти знову стали мішенями для ворожих ракет та дронів. Через значні розміри цих станцій, ефективним захистом від атак залишається лише протиповітряна оборона.
В умовах пошкодженої власної генерації, Київ змушений збільшувати обсяги електроенергії, що надходить з об’єднаної енергосистеми. Саме на цьому фоні росіяни почали завдавати ударів по магістральних підстанціях, обмежуючи таким чином можливість транспортування електроенергії до столиці. Ця ситуація, відома як “мережеве обмеження”, призводить до локального дефіциту потужності та необхідності запровадження графіків відключень.
Від графіків до аварійних вимкнень: як це працює
Енергосистема України передбачає кілька видів відключень. Спочатку запроваджуються графіки обмеження потужності для промислових підприємств та бізнесу. Якщо дефіцит вдається компенсувати цими заходами, побутових споживачів світло не вимикають. Промисловість може уникнути відключень, забезпечивши щонайменше 80% свого споживання за рахунок імпортованої електроенергії, власної генерації або придбавши аналогічний обсяг у компаній, що працюють в межах одного обленерго.
Якщо ж обмежень для промисловості недостатньо, вводяться погодинні графіки відключень для населення, які деякі оператори називають стабілізаційними. Кожного вечора “Укренерго” публікує прогноз щодо обсягів застосування відключень на наступний день, а вже обленерго формують конкретні графіки, які доступні на їхніх офіційних ресурсах.
Важливо розуміти, що стан енергосистеми є динамічним. Погодні умови, нові обстріли чи техногенні аварії можуть змусити енергетиків коригувати графіки або запроваджувати аварійні відключення.
Аварійні знеструмлення можуть виникати через пошкодження елементів мережі: підстанцій, ліній електропередач, опор. У випадку масованих атак, превентивні аварійні вимкнення можуть бути введені для запобігання більш серйозним наслідкам, як-от масштабний блекаут.
Негода, зокрема сильний вітер, дощ, грози, а взимку – хуртовини та обледеніння, також може стати причиною аварійних відключень. Технологічні збої або перевантаження обладнання, особливо при різкому зростанні споживання, можуть призвести до раптового зникнення світла. Саме тому енергетики закликають споживачів не вмикати одночасно потужні електроприлади після відновлення електропостачання.
При аварійних відключеннях світло зникає без попередження, проте обленерго зобов’язані проінформувати споживачів про причину. Відновлення електропостачання можливе після стабілізації системи, усунення аварії чи зменшення навантаження. В умовах бойових дій, загроза повторних ударів може затримувати ремонтні роботи.
Географія дефіциту: чому відключають не скрізь
Російські атаки на енергетику мають чітку спрямованість. Якщо минулого року ворог намагався вивести з ладу всю систему, то зараз зосереджується на “відрізанні” окремих її елементів. Особливо це стосується Києва та області, Харківщини, Одещини, загалом – лівого берега України.
Структура української енергосистеми така, що основна генерація, яка працює, сконцентрована у правобережній частині. На лівобережжі розташовані об’єкти, які або окуповані (Запорізька АЕС), або зруйновані (Курахівська, Вуглегірська, Слов’янська ТЕС), або перебувають під контролем ворога з 2014 року (Луганська, Старобешівська, Зуївська ТЕС). Таким чином, лівобережжя не може покрити власні потреби в електроенергії і потребує постачання з правого берега.
Відключення електроенергії застосовуються в Києві, Київській, Житомирській, Сумській, Чернігівській, Харківській, Полтавській, Черкаській областях. Ці регіони є енергодефіцитними, а деякі з них – прикордонними або прифронтовими.
На Херсонщині ситуація є критичною через руйнування підстанцій, що забезпечували живлення 77 населених пунктів. Відновлення генерації ускладнюється безпековою ситуацією.
Натомість, на заході країни відключення є переважно локальними, що зумовлено концентрацією великої генерації саме в цих областях та проходженням маршрутів імпорту електроенергії з Європи.
Розбиваючи систему транспортування електроенергії, росіяни свідомо унеможливлюють доставку необхідного обсягу потужності до енергодефіцитних регіонів. В умовах тривалих атак, надзвичайно важливим є ощадливе споживання електроенергії, адже зусилля фахівців з відновлення потребують усвідомлення та підтримки з боку громадян.