Столична громада може отримати понад 25 мільйонів гривень, які забудовник «забув» сплатити до міського бюджету після реконструкції об’єкта на лівому березі Києва. Дарницька окружна прокуратура ініціювала судовий розгляд справи щодо стягнення значної заборгованості з комерційної структури, яка проігнорувала свої фінансові зобов’язання перед містом.
Йдеться про будівельний проект на вулиці Володимира Сосюри. За матеріалами слідства, приватна компанія провела масштабну реконструкцію адміністративної будівлі, фактично змінивши її цільове призначення. Зі звичайної адмінспоруди об’єкт перетворився на повноцінний офісно-житловий комплекс. Така трансформація неминуче призводить до збільшення навантаження на міські комунікації та соціальну інфраструктуру, тому законодавство передбачало обов’язкову компенсацію з боку девелопера — сплату пайової участі.
Однак, коли будівництво завершилося, кошти на рахунки міста так і не надійшли. Сукупний борг компанії перед киянами перевищив 25 мільйонів гривень. Тепер Господарський суд міста Києва має вирішити долю цих грошей: провадження вже відкрито, і судді розпочали вивчення доказової бази.
## Правова колізія: чому скасований податок досі актуальний
Справа забудовника на вулиці Сосюри викликає інтерес через юридичні тонкощі, пов’язані зі змінами у містобудівному законодавстві. Довгий час пайова участь була обов’язковим «податком на будівництво» в Україні. Девелопери мали відраховувати відсоток від кошторисної вартості об’єкта (зазвичай 4% для житла та 10% для комерції) на розвиток міста. Ці кошти акумулювалися в місцевих бюджетах і теоретично мали витрачатися на прокладання нових доріг, будівництво шкіл, садочків та лікарень у районах, що активно забудовувалися.
Проте бізнес-спільнота роками критикувала цей механізм як корупційний та такий, що гальмує інвестиції. Зрештою, парламент дослухався до аргументів ринку. Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності» інститут пайової участі було ліквідовано. Процес відбувався поетапно: з 2020 року скасували відповідну статтю закону, а з 1 січня 2021 року платіж остаточно зник з переліку обов’язкових для нових об’єктів.
Тут криється ключовий нюанс: закон не має зворотної сили для боржників. Скасування пайової участі стосується виключно тих об’єктів, дозвільна документація на які оформлювалася вже за новими правилами. Ті ж компанії, які отримали обов’язок сплати внеску до “часу Ч” (до 1 січня 2021 року), мусять розрахуватися з громадою до останньої копійки. Саме в таку «часову пастку» потрапив забудовник комплексу на вулиці Сосюри. Його зобов’язання виникли в період дії старого законодавства, а отже, спроба уникнути сплати, посилаючись на нові норми, з погляду прокуратури є незаконною.
## Системна криза та наслідки для киян
Ситуація з несплатою на Сосюри — лише вершина айсберга у взаємовідносинах міста та будівельного бізнесу. Київ роками втрачає колосальні суми через недобросовісність окремих гравців ринку. Практика показує, що забудовники часто використовують будь-які юридичні лазівки, затягують процеси або намагаються мінімізувати оціночну вартість будівництва, аби зменшити суму відрахувань.
Дефіцит надходжень від пайової участі має цілком реальні наслідки для комфорту жителів столиці. 25 мільйонів гривень, які намагається відсудити прокуратура, — це еквівалент капітального ремонту кількох кілометрів доріг, закупівлі сучасного медичного обладнання для районної лікарні або ж значної частини кошторису на зведення нового дитячого садка. Коли ці гроші не надходять від бізнесу, навантаження перекладається на загальний бюджет міста, тобто на плечі платників податків.
Наразі столичні правоохоронці активізували роботу в цьому напрямку. Наприкінці 2025 року Державна аудиторська служба провела масштабну ревізію, результати якої виявили масовий характер ухилення від сплати інфраструктурних внесків. Наслідком цієї перевірки стали обшуки та виїмка документів у Департаменті економіки та інвестицій КМДА у лютому 2026 року. Слідчі шукають докази не лише недбалості чиновників, які не проконтролювали надходження коштів, а й можливих змов між владою та бізнесом.
Паралельно органи прокуратури ведуть боротьбу з іншими порушеннями у будівельній сфері, які набули розголосу. Зокрема, триває оскарження незаконної забудови понад 8 гектарів земель державного наукового інституту в Святошинському районі та боротьба із самочинними стоянками, як-от на проспекті Червоної Калини на Деснянщині. Рішення суду у справі забудовника з вулиці Сосюри стане важливим маркером того, чи здатне місто ефективно захищати свої фінансові інтереси в умовах перехідного законодавства.