У Дарницькому районі столиці розгорівся черговий будівельний скандал, що перейшов у судову площину. Київська міська прокуратура ініціювала стягнення понад 25 мільйонів гривень із компанії-забудовника, яка, реалізувавши масштабний проєкт реконструкції, ухилилася від зобов’язань перед громадою міста. Йдеться про об’єкт на вулиці Володимира Сосюри, де колишня адміністративна будівля була переобладнана під сучасний офісно-житловий комплекс.
Як з’ясували правоохоронці, девелопер успішно завершив усі будівельні роботи та ввів об’єкт в експлуатацію. Однак фінальний етап взаємин із містом — сплата пайового внеску на розвиток інфраструктури — був проігнорований. Дарницька окружна прокуратура, виявивши факт несплати, звернулася до Господарського суду міста Києва з вимогою примусово стягнути заборгованість до столичного бюджету.
## Багатомільйонний борг та навантаження на місто
Сума позову є суттєвою для бюджету району та міста в цілому. Понад 25 мільйонів гривень — це кошти, які мали б піти на розширення транспортних розв’язок, ремонт інженерних мереж, будівництво соціальних об’єктів (шкіл чи дитячих садків) або благоустрій територій, що оточують нову забудову.
Логіка існування пайового внеску полягала саме в тому, щоб компенсувати місту додаткове навантаження, яке створює кожен новий житловий чи офісний комплекс. Поява сотень нових мешканців та офісних працівників на вулиці Володимира Сосюри неминуче призводить до збільшення трафіку, інтенсивнішого використання водогону та каналізації, а також зростання потреби в соціальній інфраструктурі. Забудовник, отримуючи прибуток від продажу площ, був зобов’язаний інвестувати частину коштів у те, щоб середовище навколо його об’єкта залишалося комфортним для життя. Ухилення від цього платежу фактично перекладає фінансовий тягар утримання та модернізації комунікацій на плечі платників податків — пересічних киян.
## Юридичні колізії та скасування пайової участі
Справа має цікавий правовий нюанс, пов’язаний зі змінами в українському містобудівному законодавстві. З 1 січня 2021 року інститут пайової участі в Україні було офіційно скасовано. Це рішення парламентарі ухвалили з метою дерегуляції будівельної галузі, покращення інвестиційного клімату та підвищення позицій України в рейтингу Doing Business. Забудовники роками скаржилися на непрозорість нарахування цих внесків та корупційні ризики, пов’язані з ними.
Проте скасування норми закону не означає автоматичного списання старих боргів. Законодавець чітко визначив перехідні положення: об’єкти, будівництво яких розпочалося до 2021 року, або ті, щодо яких виникли зобов’язання до моменту набрання чинності змінами, підпадають під дію старого регулювання.
У випадку з комплексом на вулиці Володимира Сосюри правоохоронці наполягають: обов’язок сплатити пайовий внесок виник у забудовника ще до скасування відповідної статті закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Відтак, посилання на нові норми законодавства не звільняє бізнес від необхідності розрахуватися з містом за правилами, що діяли на момент реалізації проєкту.
Експерти зазначають, що подібні судові процеси не є поодинокими. Багато девелоперів, скориставшись перехідним періодом, намагалися уникнути сплати, сподіваючись на правову плутанину. Проте судова практика останніх років свідчить про те, що Феміда здебільшого стає на бік громад, зобов’язуючи бізнес виконувати старі фінансові зобов’язання.
Наразі Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Подальший розвиток подій залежатиме від аргументації сторін, проте позиція прокуратури залишається жорсткою: закон зворотної сили не має лише в тому випадку, якщо він погіршує становище, але фінансові борги перед громадою, що виникли законним шляхом, мають бути погашені в повному обсязі.