Вагони метро в Києві не слугуватимуть нічними сховищами

Київський метрополітен наразі не планує використовувати вагони підземки як тимчасові нічні укриття під час повітряних тривог, викликаних російськими атаками. На таке рішення впливає низка причин, головною з яких є необхідність проведення регулярних ремонтних робіт. Відмова від нічних технічних заходів може суттєво поставити під загрозу безпеку функціонування системи метрополітену.

Таку інформацію підтвердили представники КП “Київський метрополітен” у відповідь на запит видання “Новини.LIVE”.

Ремонтні роботи: пріоритет безпеки руху

У комунальному підприємстві пояснюють, що залишати потяги біля пасажирських платформ протягом ночі є неможливим. Після завершення денного руху Київське метро розпочинає інтенсивний комплекс ремонтних та відновлювальних робіт. Це стосується як самих колій та тунелів, так і критично важливих систем – електропостачання, вентиляції та сигналізації.

Крім того, в нічний час активно використовуються мотодрезини. Ці спеціалізовані транспортні засоби задіяні для перевезення ремонтного персоналу та великогабаритного обладнання, необхідного для підтримки інфраструктури метрополітену в належному стані.

Адміністрація метрополітену наголошує: відсутність нічних ремонтних робіт може безпосередньо вплинути на безпеку подальшого руху поїздів. Тому, поки що, надійним укриттям для пасажирів під час повітряних тривог залишаються самі платформи станцій. Для забезпечення максимального комфорту під час перебування в укриттях, пасажирам рекомендують брати з собою теплі речі, плед або каремат, питну воду та необхідні медикаменти.

Альтернативи та стратегії безпеки

Досвід минулих років, коли метрополітен використовувався як сховище, показав його важливу роль у забезпеченні безпеки населення. Однакligne, ситуація та потреби диктують необхідність адаптації.

Експерти з питань цивільного захисту, зокрема Руслан Боглов, наголошують, що прямий ракетний удар може нейтралізувати лише спеціально обладнані укриття. Найбільш надійними варіантами, за його словами, є бомбосховища та станції глибокого залягання, які мають відповідні інженерні рішення для захисту.

Варто зазначити, що місто продовжує розвивати систему захисних споруд. Так, у Києві ведуться роботи з будівництва нових протирадіаційних укриттів. Вартість одного такого укриття може сягати 120 мільйонів гривень, а його місткість – до 1200 осіб. Цей напрямок є частиною комплексної стратегії безпеки столиці, спрямованої на захист населення в умовах сучасної війни.