Київська міська прокуратура завершила досудове розслідування та скерувала до суду обвинувальний акт стосовно чинного керівника одного з департаментів Київської міської державної адміністрації. Столичного високопосадовця звинувачують у службовій недбалості, що призвела до тяжких наслідків для місцевого бюджету. Йдеться про резонансну справу із закупівлею дизельних генераторів, під час якої міська казна втратила майже п’ять мільйонів гривень через ігнорування ринкових цін.
Згідно з матеріалами слідства, події розгорталися на початку 2023 року — у період із січня по квітень. Це був критично важливий час для столиці, коли після серії масованих атак на енергетичну інфраструктуру місто гостро потребувало автономних джерел живлення. Департамент КМДА проводив закупівлю обладнання для оснащення столичних укриттів та «Пунктів незламності», намагаючись забезпечити киян світлом і теплом. Однак благі наміри розбилися об відсутність елементарного фінансового контролю.
## Механізм цінової недбалості
Слідчі встановили, що відповідальні особи, які перебували у безпосередньому підпорядкуванні обвинуваченого директора департаменту, не здійснили належного моніторингу ринкової вартості обладнання перед укладанням контрактів. У результаті договори були підписані за цінами, що суттєво перевищували середньоринкові показники того періоду, навіть з урахуванням ажіотажного попиту.
Економічна експертиза виявила кричущі розбіжності у вартості. Зокрема, найпотужніші генератори були придбані містом за ціною понад 390 тисяч гривень за одиницю, тоді як реальна ринкова пропозиція на аналогічні моделі становила близько 320 тисяч. Ще більш показовою стала ситуація із закупівлею великої партії генераторів меншої потужності: за кожен із них з бюджету сплатили майже 90 тисяч гривень, хоча інші постачальники пропонували ідентичний товар за 76 тисяч.
У сухому залишку судово-економічна експертиза підтвердила: бездіяльність та неналежне виконання службових обов’язків керівництвом департаменту коштували бюджету Києва понад 4,8 мільйона гривень. У липні посадовцю було офіційно оголошено про підозру. Тепер його долю вирішуватиме суд. Дії чиновника кваліфіковано за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років, а також заборону обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю протягом трьох років.
## Хвиля антикорупційних викриттів
Цей випадок став черговим епізодом у масштабній кампанії з очищення державного апарату від корупційних схем та службової недбалості, яка триває в Україні на тлі воєнного стану. Правоохоронні органи значно посилили увагу до використання бюджетних коштів, особливо тих, що виділяються на оборонні потреби та цивільний захист. Недбалість у таких питаннях нині розцінюється не просто як адміністративне порушення, а як дії, що підривають обороноздатність та стійкість держави.
Паралельно з київським кейсом, схожі процеси відбуваються і в інших регіонах та структурах. Так, нещодавно правоохоронці викрили злочинну змову під час будівництва захисних споруд для авіації. У цій справі фігурують командувач логістики Повітряних Сил ЗСУ та начальник обласного управління СБУ, яких підозрюють у корупційних діяннях.
Географія розслідувань охоплює і схід країни. У Харкові підозру отримала керівниця відділу місцевого комунального підприємства. Сценарій схожий на столичний: під час закупівлі генераторів службова недбалість чиновниці призвела до переплати сотень тисяч гривень. Крім того, наприкінці лютого стало відомо про ліквідацію масштабної схеми розкрадання коштів у системі Держрезерву. Організована група посадовців налагодила механізм, який дозволяв їм привласнювати від 1 до 4 мільйонів гривень щомісяця, паразитуючи на стратегічних запасах країни.
Такі системні викриття свідчать про зміну підходів у роботі антикорупційних органів: контроль за кожною бюджетною гривнею стає жорсткішим, а статус підозрюваних все частіше зачіпає керівників вищої та середньої ланки, які раніше могли почуватися недоторканними.