Питання енергетичної безпеки Києва, яке в умовах постійних обстрілів набуває критичного значення, знову повернуло в інформаційний порядок денний прізвища топ-чиновників, що нещодавно залишили владні кабінети. В Офісі Президента відбулася предметна розмова щодо залучення Олександра Кубракова до процесів стабілізації енергосистеми столичного регіону. Володимир Зеленський провів зустріч із колишнім віце-прем’єром, під час якої обговорювалася можливість його участі у побудові захищеного енергетичного контуру Києва.
Наразі не йдеться про миттєве призначення на офіційну посаду. За наявною інформацією, глава держави поставив перед ексурядовцем завдання — у стислі терміни проаналізувати поточний стан справ та розробити дорожню карту рішень, які дозволять мінімізувати ризики блекаутів для багатомільйонного міста цієї зими. Фактично, Кубракову запропоновано роль кризового менеджера, який має оцінити реальні потреби столиці в додатковій генерації та запропонувати механізми їх швидкого задоволення.
### Нова конфігурація управління інфраструктурою
Повернення Олександра Кубракова в орбіту прийняття державних рішень може свідчити про дефіцит ефективних управлінців, здатних реалізовувати масштабні інфраструктурні проєкти в умовах жорсткого цейтноту. До свого звільнення у травні 2024 року він курував не лише відновлення пошкоджених об’єктів, а й стратегічні логістичні напрями, зокрема роботу “зернового коридору” та захист енергетики. Його досвід комунікації з міжнародними донорами та фінансовими інституціями може стати вирішальним фактором, адже відновлення та децентралізація енергосистеми вимагають не лише інженерних рішень, а й значного фінансування, яке часто надають саме західні партнери.
Окремим викликом є специфіка управління столицею. Київ залишається складним вузлом, де перетинаються повноваження місцевого самоврядування та центральної влади. Враховуючи перманентну політичну напругу між Банковою та київською мерією на чолі з Віталієм Кличком, залучення фігури рівня колишнього віце-прем’єра може розглядатися як спроба центральної влади перехопити ініціативу у розв’язанні господарських проблем міста, не чекаючи колапсу систем життєзабезпечення.
### Відлуння весняної кризи та виклики зими
Ситуація з енергопостачанням Києва суттєво ускладнилася після весняних масованих атак Росії, кульмінацією яких стало повне руйнування Трипільської ТЕС у квітні. Ця станція була ключовим елементом генерації для Київського енерговузла. Втрата такої потужності поставила столицю у залежність від перетоків електроенергії з інших регіонів та роботи атомних станцій, що значно знижує маневреність системи під час пікових навантажень або нових обстрілів.
Саме тому зараз на перший план виходить концепція “енергетичного острова” та розбудови розподіленої генерації. Йдеться про встановлення газопоршневих та газотурбінних установок, які складніше знищити одним ударом і які можуть забезпечувати живлення критичної інфраструктури — лікарень, водоканалу, систем теплопостачання — в автономному режимі. Реалізація таких проєктів вимагає складної координації між “Укренерго”, місцевою владою, підрядниками та постачальниками обладнання.
Історично склалося так, що саме Кубраков у попередньому уряді відповідав за проєкти, які вимагали швидкої реалізації “з нуля”. Його звільнення парламентом цієї весни було сприйняте неоднозначно, зокрема й західними партнерами, які вбачали в ньому зрозумілого та прозорого візаві. Нинішні консультації на Банковій можуть свідчити про переосмислення кадрової політики в умовах, коли до реальних холодів залишається все менше часу, а загроза замерзання столиці переходить із теоретичної площини в практичну. Якщо план буде затверджено, основний акцент буде зроблено на швидкості бюрократичних процедур та інтеграції нових генеруючих потужностей у існуючу мережу ще до настання сильних морозів. Перемовини тривають, і остаточний формат залучення ексурядовця до порятунку енергетики Києва ще узгоджується.