У столиці правоохоронці продовжують «полювання» на нечистих на руку держслужбовців, котрі навіть в умовах воєнного стану сприймають свої посади як інструмент для власного збагачення. Цього разу у фокусі уваги опинився один із керівників Головного управління Державної податкової служби (ДПС) у місті Києві. Посадовця викрили на налагодженні корупційної схеми, жертвами якої ставали представники реального сектору економіки. Чиновник вимагав від підприємця щомісячну плату у валюті в обмін на можливість спокійно працювати без штучних перевірок та адміністративного тиску.
За даними слідства, фігурант обіймав посаду начальника відділу контролю за обігом підакцизних товарів. Це стратегічно важливий напрям, адже саме він регулює діяльність автозаправних станцій, продаж алкоголю та тютюнових виробів — сфер, де бізнес найбільш вразливий до регуляторного свавілля. Податківець, використовуючи службове становище, висунув власнику мережі АЗС безапеляційний ультиматум. Підприємець мав сплачувати фіксовану «данину» у розмірі 500 доларів США щомісяця. У разі відмови посадовець погрожував ініціювати позапланові перевірки, знайти (або вигадати) порушення та, як наслідок, анулювати ліцензію на роздрібну торгівлю пальним. Для бізнесу такий розвиток подій означав би повну зупинку діяльності та колосальні збитки.
## Схема «абонементу» на безперешкодну діяльність
Механізм вимагання був побудований за класичним для корупційної бюрократії принципом: створення проблем та пропозиція їх вирішення за гроші. Податківець діяв прямолінійно, не приховуючи своїх намірів. Він чітко окреслив графік платежів та умови «співпраці». Фактично, йшлося про продаж державного функціоналу: обов’язок контролювати дотримання закону перетворився на інструмент шантажу.
Підприємець, розуміючи безвихідь ситуації, був змушений погодитися на умови. Проте, замість того щоб мовчки фінансувати корупціонера, він звернувся до правоохоронних органів. Співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) спільно з прокурорами провели ретельно сплановану операцію. Вони задокументували факт передачі неправомірної вигоди. Фігуранта затримали «на гарячому» саме в момент отримання чергового траншу хабаря. Це дозволило зібрати беззаперечну доказову базу, що унеможливлює для підозрюваного спроби виправдати отримання коштів як «позику» чи «помилку».
Наразі посадовцю повідомлено про підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою у поєднанні з вимаганням. Санкція статті є доволі суворою: затриманому загрожує позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна. Слідчі вже готують клопотання до суду щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також триває перевірка причетності інших співробітників столичної податкової до цієї схеми, адже подібні оборудки рідко реалізуються поодинці.
## Системна корупція: історичний контекст та ризики
Затримання начальника відділу ДПС у Києві — це не поодинокий інцидент, а черговий епізод у довгій історії боротьби з корупцією у фіскальних органах. Сфера обігу підакцизних товарів (пальне, спирт, тютюн) традиційно вважається однією з найбільш корумпованих. Ще з 1990-х років контроль за цими ринками приваблював недоброчесних чиновників можливістю отримання швидких тіньових прибутків. Складність адміністрування податків та заплутаність законодавства часто створюють ідеальний ґрунт для зловживань: інспектор має дискреційні повноваження трактувати норми на власний розсуд, що ставить бізнес у залежне становище.
Під час війни ця проблема набуває ознак мародерства. Коли бізнес намагається вижити під ракетними обстрілами, логістичними проблемами та дефіцитом кадрів, внутрішній тиск з боку державних органів стає ударом у спину. Вимагання хабарів не лише вимиває обігові кошти підприємств, але й підриває довіру до інституцій, які мають забезпечувати наповнення бюджету, а не власних кишень. Експерти наголошують, що суми хабарів можуть здаватися незначними (як у цьому випадку — 500 доларів), проте якщо розглядати це як систему, що охоплює сотні об’єктів торгівлі, місячний тіньовий обіг може сягати мільйонів гривень.
Подібні затримання демонструють зміну підходів правоохоронних органів, які почали реагувати на скарги навіть малого та середнього бізнесу, а не лише на гучні кейси олігархів. Очищення податкової служби від кадрів, які працюють за старими «поняттями», є критично необхідним для євроінтеграційного руху України та побудови прозорих відносин між державою і платниками податків. Подальша доля затриманого чиновника тепер залежить від суду, проте сам факт викриття є чітким сигналом для інших посадовців про невідворотність покарання.