Врятувати міст Патона реально: науковці назвали головну умову — негайний старт ремонту

Легендарна переправа через Дніпро, що з’єднує два береги української столиці, опинилася у критичному стані, однак фахівці запевняють: точку неповернення ще не пройдено. У Національній академії наук України виступили з терміновою заявою щодо необхідності невідкладних рятувальних робіт на мосту імені Є. О. Патона. Науковці попереджають, що подальше ігнорування “симптомів” старіння конструкції загрожує не лише транспортним колапсом, а й техногенною катастрофою.

Про це повідомили представники НАН України, посилаючись на експертну думку Олександра Шимановського, члена-кореспондента Академії та очільника Українського інституту сталевих конструкцій. Саме ця установа є ключовою у питанні долі мосту, адже її фахівці не просто спостерігають за об’єктом, а є спадкоємцями його розробників.

## Діагноз від проектувальників: що потрібно лагодити негайно

Інститут сталевих конструкцій має унікальну експертизу щодо цієї споруди, оскільки саме тут під керівництвом видатного академіка Євгена Патона колись проектували перший у світі суцільнозварний міст такої протяжності. З моменту введення в експлуатацію у 1953 році інститут веде безперервний моніторинг свого «дітища».

За словами Олександра Шимановського, врятувати міст цілком реально, якщо діяти на випередження. Результати торішніх візуально-інструментальних обстежень виявили низку вразливих місць, які потребують хірургічного втручання будівельників. Експерти склали чіткий перелік першочергових заходів, без яких безпечна експлуатація споруди стає неможливою.

До списку критичних робіт увійшли:
* капітальне підсилення крайніх головних балок (як верхової, так і низової) у зоні опори №25, яка зазнає надмірних навантажень;
* реставрація проміжних опор: опори №11, де руйнується надводна частина, та опори №21, яка має проблеми у підводній зоні фундаменту;
* відновлення або повна заміна поперечних балок, що забезпечують жорсткість конструкції;
* ремонт в’язей прогонових будов, які відповідають за стійкість мосту;
* заміна деформаційних швів, зношеність яких негативно впливає на дорожнє полотно та динамічне навантаження;
* ремонт елементів інфраструктури безпеки та освітлення: стовпів і перил.

Варто зазначити, що міст Патона — це не просто дорога, а унікальна пам’ятка інженерної думки XX століття. На момент відкриття він став технологічним проривом, довівши надійність електрозварювання у мостобудуванні. Проте за 70 років інтенсивної експлуатації, коли трафік зріс у десятки разів порівняно з проектними розрахунками 1950-х років, метал та бетон зазнали суттєвої втоми. Відсутність капітальних ремонтів протягом тривалого часу лише погіршила ситуацію.

## Ціна зволікання — людські життя та транспортний параліч

Науковці наголошують: час грає проти міста. Якщо дефекти, зафіксовані під час минулорічної ревізії, не усунути найближчим часом, процес руйнування перейде у стадію неконтрольованої прогресії. Шимановський застерігає, що відкладання реконструкції призведе до того, що конструкції деградуватимуть пришвидшеними темпами. Метал кородує, бетон кришиться, і те, що сьогодні можна відремонтувати, завтра доведеться відбудовувати з нуля.

Найгірший сценарій, який описують в НАН України, виглядає лякаюче. Йдеться про реальну загрозу повного руйнування окремих несних елементів. Це може спричинити не лише масштабні руйнування самої споруди, а й призвести до людських жертв. Крім того, вихід з ладу однієї з головних транспортних артерій Києва спровокує колапс усієї логістичної системи столиці, розірвавши зв’язок між лівим та правим берегом Дніпра.

«До ремонту й реставрації потрібно братися невідкладно», — резюмують в Академії наук.

Нагадаємо, що ситуація довкола мосту Патона залишається напруженою вже кілька років. Раніше у Київській міській державній адміністрації повідомляли, що переправа залишається придатною для експлуатації, але з суттєвими обмеженнями. Зокрема, було введено заборону на проїзд вантажного транспорту та обмежено рух крайніми смугами, щоб знизити навантаження на ослаблені ділянки. Однак науковці наполягають: обмежувальні заходи — це лише тимчасове рішення, яке не лікує «хворобу», а лише відтерміновує неминуче.

You missed

Київ прощається з Ігорем Малаховим: Документаліст, що загинув за Україну, повернувся додому після двох років невідомості.

Деталі:

  • Хто: Ігор Малахов, 59-річний український документаліст, сценарист, історик, воїн ЗСУ.
  • Коли: 21 квітня (прощання), 29 грудня 2023 року (загибель).
  • Де: Майдан Незалежності, Київ (прощання), біля села Степове, Донеччина (загибель).
  • Що сталося: Ігор Малахов загинув у боях під Авдіївкою. Його тіло ідентифікували за допомогою ДНК-експертизи після двох років з дня загибелі, коли його вважали зниклим безвісти.
  • Його діяльність: Кінорежисер, документаліст, сценарист, дослідник історії. Працював заступником директора кіностудії ім. Довженка, керував напрямком молодого кіно. Його стрічка “Уроки музики” отримала нагороду Одеського кінофестивалю.
  • Бойовий шлях: Долучився до ЗСУ добровольцем восени 2023 року.
  • Відспівування та похорон: Відбудуться у Храмі святих апостолів Петра і Павла на Берковецькому цвинтарі, поховають на Алеї почесних поховань у Києві.

Джерело: Суспільне Київ