Столичні правоохоронці фіксують систематичні зловживання під час закупівель протиожеледних матеріалів комунальними підприємствами Києва. Попри те, що процедури державних закупівель мають бути прозорими завдяки системі електронних торгів, посадовці знаходять способи обходити ринкові механізми, витрачаючи бюджетні кошти на технічну сіль за суттєво завищеними цінами. Цю інформацію оприлюднила речниця Київської міської прокуратури Ірина Винокурова в ефірі телеканалу “Київ24”.
За словами представниці прокуратури, ця схема має циклічний характер і повторюється з року в рік перед початком зимового сезону. Механізм розкрадання коштів громади виглядає досить примітивно, але залишається ефективним для недоброчесних чиновників. Відповідальні за тендери особи свідомо ігнорують етап моніторингу реальних ринкових пропозицій або формально підходять до аналізу цін. Це дозволяє укладати договори з постачальниками, вартість продукції яких значно перевищує середні показники на ринку.
## Кваліфікація злочину та “недбалість” як стратегія захисту
У юридичній площині такі дії найчастіше кваліфікують як службову недбалість. Це специфічна стаття Кримінального кодексу, яка передбачає, що посадовець не належним чином виконав свої обов’язки через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди громадським інтересам. Санкція за таке правопорушення може передбачати обмеження волі на строк до п’яти років, а також позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Варто зазначити, що у подібних корупційних кейсах кваліфікація “недбалість” часто стає предметом дискусій. Адже межа між цілеспрямованим зловживанням владою заради відкату та реальною халатністю полягає в доведенні умислу, що є складним завданням для слідства. Проте прокуратура продовжує аналізувати кошториси та оголошувати підозри фігурантам, які “не помітили”, що купують реагенти втридорога.
Це лише один із пазлів у загальній картині боротьби з корупцією в столиці, яка останнім часом набула особливої інтенсивності. Окрім комунального господарства, правоохоронці викривають схеми й у соціально чутливих сферах, зокрема у мобілізаційних процесах та освітньому секторі.
## Мобілізаційні схеми та фіктивні статки чиновників
Паралельно з розслідуванням розкрадань на дорожній інфраструктурі, у Києві розгортається гучний судовий процес над головою однієї з військово-лікарських комісій (ВЛК). Посадовцю інкримінують організацію схеми ухилення від військової служби. За даними слідства, “тариф” за переведення військовозобов’язаних у тилові частини або визнання їх непридатними становив 2000 доларів США. Під час слідчих дій у кабінетах медиків було вилучено стоси документації з ознаками підробки, що має стати доказовою базою в суді.
Не менш резонансним стало затримання директора комунального підприємства “Освітня агенція міста Києва”, що підпорядковується КМДА. Чиновник підозрюється в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 1,2 мільйона гривень. Схема була класичною для бюджетної сфери: закупівля навчального обладнання для столичних шкіл відбувалася за штучно завищеною вартістю, а різниця осідала в кишенях організаторів.
Ще одним трендом у корупційному середовищі столиці стала “легалізація майбутніх хабарів”. Один із високопосадовців Київської міської державної адміністрації отримав підозру не за факт отримання грошей, а за брехню в декларації. Він вніс у офіційний документ інформацію про наявність у нього 20 мільйонів гривень готівкою, яких насправді не існувало. Така хитрість використовується корупціонерами для того, щоб у майбутньому мати змогу пояснити походження дорогих автівок, нерухомості чи лакшері-покупок, придбаних вже під час перебування на держслужбі за незаконно отримані кошти. Однак цього разу превентивна робота антикорупційних органів дозволила викрити задум ще на етапі декларування “повітряних” активів.