Мізерне фінансування загрожує опалювальному сезону в Києві
Народний депутат Олексій Кучеренко висловив серйозне занепокоєння щодо підготовки Києва до зимового опалювального сезону, заявивши, що держава катастрофічно недофінансовує столицю. За його словами, замість обіцяних десятків мільярдів гривень, Києву було виділено лише 4 мільярди. Це значна сума, але, на думку нардепа, її абсолютно недостатньо для повноцінної аварійно-резервної підготовки, особливо враховуючи потенційні загрози.
Кучеренко в ефірі програми “Вечір.LIVE” наголосив, що російські війська, ймовірно, знову зосередять свої удари на об’єктах критичної інфраструктури Києва, зокрема на теплоелектроцентралях (ТЕЦ). Він вважає, що влада не встигне створити належну альтернативну систему обігріву міста за наявного фінансування та короткого терміну.
Блочно-модульні котельні: крапля в морі потреб
Особливу критику нардепа викликала ідея закупівлі блочно-модульних котелень. Кучеренко назвав суми, виділені на це, мізерними порівняно з масштабами централізованої системи опалення столиці, яка обслуговує близько 10 тисяч багатоповерхових будинків.
“Ви ж розумієте, що ні за які чотири місяці нічого цього зробити неможливо. І тому тут же мова не тільки про гроші, тут мова ще й про час. За такий час зробити щось альтернативне, яке б значуще було в масштабах Києві, неможливо. В принципі. Навіть ці модульні котельні, я не знаю, скільки вони куплять за ці гроші, бо це копійки насправді,” — пояснив Кучеренко.
Навіть якщо столиця закупить сотню таких конструкцій, вони зможуть забезпечити теплом лише близько сотні будівель. Це мізерний показник, враховуючи, що у Києві налічується 8,5 тисяч комунальних будинків, що перебувають під управлінням комунальних компаній.
Чи врятують старі котельні?
На думку Кучеренка, певну роль у критичний момент можуть відіграти старі великі котельні, побудовані ще в радянські часи. На їхніх майданчиках збереглися комунікації та мережі, що дає можливість провести модернізацію та ремонт для створення аварійного резерву. Однак, вони не зможуть повністю замінити потужності трьох ключових київських ТЕЦ: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та ТЕЦ-4.
“Вони не покриють всю зону центрального опалення, яку забезпечували три київські ТЕЦ. ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і ТЕЦ-4. Тому, я погоджуюся з паном Кличком, що дійсно, по суті, центральна влада затягнула і Київ, і сама себе в пастку таке,” — наголосив політик.
За його словами, модернізовані котельні зможуть взяти на себе навантаження лише в окремих районах, врятувавши орієнтовно по 300–500 будівель на мікрорайон, але локації цих районів залишаються невідомими.
Скорочення бюджету як головна причина
Основною причиною зриву підготовки до зими, на думку Кучеренка, є постійне скорочення бюджетних програм. Він нагадав, що чотири місяці тому Кабмін та КМДА обговорювали план дій на 60 мільярдів гривень, який передбачав порівну фінансування з двох сторін. Згодом цей план було урізано до 30 мільярдів, при цьому значна кількість важливих об’єктів була виключена з переліку.
“Київ однозначно, на жаль, привеликий, давайте правду казати, буде об’єктом і цілю, і мішенню №1 для атак терориста, не тільки протягом цього року, але особливо в ході опалювального і зимового періоду. І я би на Київ кардинально більше грошей виділяв,” — резюмував Олексій Кучеренко.
Міністерство розвитку громад і територій також розкритикувало столичну владу за низькі темпи підготовки до зими, особливо через ситуацію на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. За планом стійкості, всі роботи в Києві мають бути завершені до вересня 2026 року. Проте, експерти та посадовці зазначають, що повністю захистити такі масштабні об’єкти від ракетних ударів неможливо. Пряма відбудова великих ТЕЦ вважається неефективною, оскільки ворог, знаючи їхні координати, буде атакувати їх знову. Тому все більше звучить закликів до зміни підходу до відновлення енергетичної інфраструктури. Повна модернізація системи тепломереж Києва, за оцінками експертів, може тривати 20–30 років через брак фахівців та техніки.