“Укрзалізниця” інвестує понад 400 мільйонів гривень у реконструкцію Центрального вокзалу Києва, прагнучи забезпечити безбар’єрний доступ до залізничних шляхів, водночас пасажири з обмеженими можливостями та після травм стикаються з критичною нестачею підйомників та труднощами в навігації. Про це йдеться у сюжеті програми “Київський час” від Новини.LIVE.
Безбар’єрність на столичних вокзалах: виклики та перспективи
До 2027 року Центральний залізничний вокзал столиці має стати першим в Україні безбар’єрним об’єктом, що відповідатиме найвищим стандартам інклюзивності. Цей масштабний проєкт, що реалізується на другому пероні, передбачає не лише підняття рівня платформи для зручної посадки в вагони, але й встановлення сучасних ескалаторів та ліфтів. Ці роботи є частиною комплексної стратегії “Безбар’єрна залізниця”, спрямованої на системне оновлення вокзальної інфраструктури по всій країні.
Однак, наразі ситуація на вокзалі залишається далеко не ідеальною. Пересування станцією для багатьох пасажирів, особливо для маломобільних груп населення, перетворюється на справжнє випробування, яке журналісти та самі пасажири порівнюють зі смугою перешкод. Основними проблемами залишаються відсутність звукових сигналів для орієнтування та недостатня кількість функціонуючих ліфтів.
Незважаючи на наявність пандуса на Південному вокзалі та облаштовані спеціальні вбиральні й позначки в будівлі, доступ до потягів для людей з інвалідністю ускладнюється через високі сходи та круті нахили існуючих підйомів.
Пасажири діляться гірким досвідом: “Я сама інвалід третьої групи. Мені важко розбиратися. Телефон, колія, туди біжи, спокійно до мене не дійде, бо я після інсульту. Це мені важко. Спитати де я не знаю, куди навіть йти”. Інші підтверджують, що багато об’єктів, як у місті, так і на вокзалі, мають занадто крутий кут нахилу, що робить їх непроїзними для візків.
Технічна складність та пріоритезація модернізації
Полад Халілов, проєктний менеджер програми “Безбар’єрна залізниця”, пояснює, що модернізація – це надзвичайно тривалий і технічно складний процес. За його словами, роботи на другій платформі є продовженням першого етапу, завершеного у 2023 році, коли перший перон був обладнаний ліфтами. “Це не просто залити великий обсяг бетоном, а це перелаштування комунікацій, перелаштування оглядових ніш для працівників, для огляду рухомого складу”, – наголошує Халілов.
Він також зазначає, що “Укрзалізниця” змушена розставляти пріоритети, адже існують вокзали, де відсутній навіть базовий доступ до самої будівлі. “В рамках самого вокзалу Києва такі розумні пристосування ми намагаємося забезпечувати з кожним роком, при наявності відповідного фінансування, звісно. Але ми розуміємо, що, на жаль, одразу не можна перестрибнути голову і зробити повністю всю інфраструктуру безбар’єрною”, – підсумовує менеджер.
Вартість реконструкції лише однієї такої платформи перевищує 400 мільйонів гривень. Фінансування для інклюзивного оновлення було залучено завдяки співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Попри значну вартість, в “Укрзалізниці” підкреслюють, що безбар’єрність є стратегічною інвестицією в розвиток держави, яка має стати стандартом для всієї мережі залізничного сполучення.
Слід зазначити, що питання розвитку транспортної інфраструктури у столиці є актуальним. Раніше Новини.LIVE повідомляли про підрахунки реальної вартості проїзду в київському метро, яка, за оцінками експертів, мала б становити щонайменше 64 гривні, враховуючи витрати на будівництво нових станцій. Також у Києві була затверджена Програма технічного розвитку київського метрополітену на 2026 рік, яка передбачає як будівництво нових об’єктів, так і модернізацію існуючих.