Європейська сарна вперше зафіксована в Чорнобильській зоні відчуження
Історичні території Чорнобильської зони відчуження, де тривалий час панувала відсутність людської присутності, поступово відновлюють свою природну екосистему. Останнім яскравим свідченням цього стала поява європейської сарни (Capreolus capreolus) поблизу покинутих житлових будинків. Цю подію зафіксували працівники Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, що передає важливий сигнал про відродження дикої природи на цих землях.
Повернення дикої природи
Зображення граційної тварини, що виглядає з-поміж густої весняної рослинності, символізує природний процес домінування екологічних систем над наслідками людської діяльності. “Там, де люди пішли, природа знову бере своє: обережний крок, насторожений погляд і життя повертається туди, де колись панувала тиша”, – так прокоментували спостереження науковці заповідника.
Сарна європейська – це відносно невеликий представник родини оленевих, який вирізняється витонченими формами: коротким тулубом, виразними довгими вухами та майже непомітним хвостиком. Забарвлення її шерсті варіюється залежно від сезону: від рудуватого в теплу пору року до сіруватого взимку. Характерною особливістю є наявність світлої плями біля основи хвоста, відомої як “дзеркало”. Самці відрізняються наявністю відносно невеликих рогів, тоді як самиці народжуються без них.
Ареал проживання та особливості розмноження
Європейська сарна має надзвичайно широкий ареал проживання, охоплюючи більшу частину континентальної Європи та простягаючись на схід до деяких регіонів Азії. В Україні ці тварини переважно населяють світлі ліси, узлісся, галявини, а також лісостепові зони. Найбільш активними сарни бувають на світанку та в сутінках, коли вони виходять на пошуки їжі, ховаючись від денної спеки та людських очей у густих заростях.
Основним компонентом їхнього раціону є різноманітні трав’янисті рослини, а також молоді пагони дерев та кущів. З настанням зими, коли доступ до зелені обмежений, сарни можуть споживати хвою молодих сосен. Незважаючи на те, що ці тварини зазвичай ведуть осілий спосіб життя, вони є чудовими плавцями і здатні долати значні водні перешкоди.
У теплу пору року сарни частіше зустрічаються поодинці або невеликими сімейними групами. Однак, з наближенням осені, вони можуть об’єднуватися у значно більші стада. Особливий період у житті сарн – це їхній сезон розмноження, який припадає на серпень-вересень. Цікавим фактом є особливість ембріонального розвитку у самиць, що полягає у тимчасовій затримці розвитку зародка, яка триває кілька місяців.
Природними ворогами європейських сарн є великі хижаки, зокрема вовки та рисі. Молодняк може стати здобиччю лисиць. Середня тривалість життя сарн у природних умовах становить близько 12 років.
Ця поява сарни в Чорнобильській зоні є черговим підтвердженням відновлення біорізноманіття на цих територіях. Раніше тут було зафіксовано появу гірського дрозда, птаха, що зазвичай гніздиться в Карпатах і не спостерігався на Київщині близько 50 років. Також на територію заповідника повернулися білі лелеки, які востаннє гніздувалися тут 20 років тому, що свідчить про позитивні зміни у природному середовищі.