Держспецзв’язок і дрони: як розікрали понад 90 мільйонів гривень
У 2023 році Держспецзв’язку отримало з державного бюджету 30 мільярдів гривень на придбання безпілотних літальних апаратів для потреб Збройних сил. Однак частину цих коштів використали для незаконного збагачення через штучне завищення цін на дрони.
За версією слідства, організатором схеми став керівник одного з департаментів відомства. Він налагодив систему, за якою на тендерах перемагали заздалегідь визначені компанії. Щоб створити видимість справжньої конкуренції між постачальниками, залучали підконтрольні фірми. Додатково використовували сфальсифіковані маркетингові дослідження, які мали обґрунтувати завищену вартість техніки.
Масштаби фінансових втрат
Протягом травня–вересня минулого року Держспецзв’язку закупило 400 безпілотників моделі DJI Mavic 3 та 1300 дронів Autel Evo Max 4T. Ціни, за якими їх придбали, виявились на 70–90 відсотків вищими за ринкові. Така різниця призвела до втрат державного бюджету на суму понад 90 мільйонів гривень.
Гроші, отримані від держави, учасники корупційної схеми виводили на рахунки підконтрольних структур. Частину коштів перевели за кордон. Детективи Національного антикорупційного бюро встигли накласти арешт на понад чотири мільйони доларів на закордонних рахунках компаній-учасниць схеми. В Україні заблокували ще 17 мільйонів гривень.
Хто під підозрою
Про підозру у розтраті коштів в особливо великих розмірах повідомили чотирьом особам. Серед них двоє посадовців Держспецзв’язку та двоє представників приватних компаній-постачальників. Своєчасне реагування НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури дозволило заморозити значні суми як на українських, так і на закордонних рахунках.
Досудове розслідування продовжується під наглядом САП. Це одна з найрезонансніших антикорупційних справ у оборонній сфері з початку повномасштабного вторгнення. Розкрадання дев’яноста мільйонів під час закупівель дронів безпосередньо вдарило по обороноздатності країни, адже йдеться про техніку, необхідну військовим на передовій.
Арешт коштів за межами України показує, що повернути розкрадені гроші до бюджету можливо, хоча остаточна доля цих активів поки залишається невідомою.