Майже 80% столичних шкіл повернулися до очного навчання після атак на енергетику

Київська система освіти демонструє стійкість та здатність адаптуватися до викликів воєнного часу. У столиці фіксується позитивна динаміка повернення дітей до шкільних аудиторій: наразі дві третини від загального контингенту учнів, а це майже 160 тисяч школярів, навчаються в очному форматі. Попри складні обставини, міська влада та освітяни роблять усе можливе, аби забезпечити доступ до якісних знань та соціалізації безпосередньо в класах.

Згідно з озвученими даними під час наради з очільниками районних адміністрацій, повний перехід на очний формат наразі не є універсальним для всіх. Так, 50 навчальних закладів столиці обрали змішану модель, яка передбачає чергування уроків у школі з дистанційними завданнями. Ще 37 шкіл продовжують працювати виключно в онлайн-режимі. Рішення про формат роботи кожного окремого закладу ухвалюється з огляду на безпекові фактори та наявність належним чином облаштованих укриттів.

## Відновлення після зимового блекауту

Нинішні показники відвідуваності суттєво контрастують із ситуацією, що спостерігалася в місті ще місяць тому. На початку лютого, коли енергосистема країни потерпала від наслідків масованих ракетних атак, а графіки вимкнення світла та опалення диктували ритм життя мегаполіса, повноцінно функціонували лише 38% шкіл. За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, саме стабілізація роботи критичної інфраструктури та поступове відновлення безперебійного теплопостачання стали каталізаторами повернення більшості учнів за парти.

Енергетичний фронт став одним із ключових у боротьбі за нормальний освітній процес. Комунальні служби працювали у посиленому режимі, щоб ліквідовувати аварії на теплотрасах та електромережах, адже холодні класи унеможливлювали тривале перебування дітей у приміщеннях навіть за наявності бажання вчитися.

## Безпека та логістика навчального процесу

Головним пріоритетом для адміністрацій навчальних закладів залишається безпека учасників освітнього процесу. Ключовим обмежувальним фактором для багатьох шкіл є місткість укриттів. Саме через це 35 закладів загальної середньої освіти у Києві були змушені організувати навчання у дві зміни. Такий підхід — це вимушений компроміс, який дозволяє надати можливість здобувати освіту офлайн максимальній кількості дітей, не порушуючи при цьому безпекових протоколів. У разі оголошення повітряної тривоги всі присутні в школі — і перша, і друга зміна — повинні мати гарантоване місце в захисній споруді.

Варто зазначити, що з початку повномасштабного вторгнення київські школи пройшли значну трансформацію: від повного закриття та шокового переходу в онлайн навесні 2022 року до системного облаштування підвальних приміщень, які перетворилися на справжні підземні класи з вентиляцією, інтернетом та запасами води.

Ситуація залишається динамічною: школи отримали автономію в ухваленні рішень і можуть оперативно змінювати формат роботи залежно від поточної безпекової ситуації в конкретному районі чи стані інженерних мереж. Місто продовжує дотримуватися стратегії повернення до очного навчання як найбільш ефективної форми здобуття знань, проте лише за умови неухильного дотримання вимог цивільного захисту.

Окрім поточних завдань, освітня сфера столиці вже готується до наступного навчального року. З початку квітня у Києві розпочнеться кампанія із зарахування дітей до перших класів, що стане черговим іспитом на міцність та організованість для всієї системи міської освіти.