«Київміськбуд» повертається на майданчики: відновлено будівництво черги житлових комплексів

Після тривалого періоду простою на будівельних майданчиках найбільшого столичного девелопера знову оживає техніка. Холдингова компанія «Київміськбуд» офіційно оголосила про розморожування робіт на низці об’єктів, що стало сигналом для тисяч інвесторів, які місяцями чекали на позитивні зрушення. Згідно з оприлюдненою інформацією, процес відновлення не буде хаотичним — керівництво забудовника розробило чіткий алгоритм, який визначає пріоритетність добудови конкретних житлових комплексів.

Насамперед будівельні бригади повертаються на майданчики ЖК «Поділ Град» (вул. Дегтярна), ЖК «Гвардійський» (вул. Алмазова, 18/7), ЖК «Райдужний» (вул. Кібальчича, 2) та проєкту Freedom на Броварському проспекті. У компанії наголошують, що вибір саме цих об’єктів не є випадковим. Рішення базується на трьох ключових факторах: високому ступені готовності будинків, відсутності юридичних перепон у документації та позитивному економічному балансі проєктів. Це дозволяє девелоперу максимально ефективно використати наявні ресурси для швидкого отримання результату, тобто введення житла в експлуатацію.

Соціальний аспект та інженерні виклики

Критично важливою складовою відновлювальної стратегії стало поновлення робіт на об’єктах, що мають, без перебільшення, соціальне значення. Йдеться про житлові комплекси, де значна частка квартир призначена для військовослужбовців та працівників структур Міністерства внутрішніх справ. В умовах війни забезпечення житлом захисників стає пріоритетом національного рівня, тому «Київміськбуд» акцентує увагу на добудові ЖК «Оберіг-2», Twin House та масштабного проєкту «Урлівський-1». Ці комплекси, розташовані в різних районах Києва, давно перебували у фокусі уваги громадськості, і відновлення активності там є знаковим кроком.

Окремий напрямок роботи стосується об’єктів, які перебувають на фінальній стадії, але потребують завершення складних інженерних робіт. Зокрема, для житлових комплексів Mirax та «Медовий» визначальним фактором стало виконання технічних умов із підключення до міських інженерних мереж. Без води, каналізації та електроенергії навіть повністю збудовані «коробки» залишаються непридатними для життя, тому зусилля компанії на цих ділянках будуть зосереджені саме на комунікаціях.

Щодо проблемних об’єктів, де існують юридичні колізії, позиція забудовника залишається прагматичною: роботи там поновлять лише після повного врегулювання всіх правових питань. У менеджменті холдингу також зауважили, що перевага надаватиметься тим майданчикам, де продаж вільних приміщень здатен хоча б частково перекрити кошторис добудови. Фінансова модель передбачає перехресне субсидування: прибуток від нових перспективних проєктів планується спрямовувати на покриття видатків по збиткових об’єктах, щоб задовольнити потреби максимальної кількості інвесторів.

Контекст кризи та фінансове оздоровлення

Ситуація, що склалася навколо «Київміськбуду», має глибоке коріння. Системна криза накрила забудовника у 2023 році, коли компанія була змушена фактично зупинити діяльність. Причиною став ідеальний шторм: падіння купівельної спроможності населення через війну, стрімке зростання цін на будматеріали та катастрофічні борги інвесторів, які масово перестали сплачувати розтермінування за квартири. Тиша на кранах одного з найстаріших забудовників країни викликала занепокоєння не лише у покупців, а й у міської влади, адже холдинг є ключовим гравцем на ринку нерухомості столиці.

Для порятунку ситуації Київська міська рада, як основний власник акцій, пішла на рішучі заходи. У 2024 році було ухвалено стратегічне рішення про збільшення статутного капіталу підприємства на суму 2,56 млрд гривень. Ця докапіталізація мала на меті стабілізувати фінансовий стан гіганта та дати йому змогу відновити операційну діяльність. Як продовження процесу фінансового перезавантаження, у 2025 році «Київміськбуд» здійснив випуск 10 мільярдів іменних акцій. Цей крок є частиною планомірної реструктуризації, яка має на меті відновити довіру ринку та забезпечити виконання зобов’язань перед тисячами родин, які чекають на своє житло. Відтак, нинішнє пожвавлення на будмайданчиках розглядається не як тимчасова акція, а як початок системного виходу з глибокої кризи.