На порозі, можливо, найскладнішого опалювального сезону в історії незалежної України, столична влада вдарила на сполох через критичну ситуацію з фінансуванням. Міський голова Києва Віталій Кличко публічно звинуватив Кабінет Міністрів у фактичному блокуванні коштів, необхідних для підготовки міського господарства до зими. За словами очільника столиці, центральна влада залишила громаду сам на сам із проблемами енергозабезпечення та ремонту інфраструктури, незважаючи на високі ризики нових ракетних атак ворога на об’єкти критичної життєдіяльності.
Ключовим каменем спотикання стала ситуація з погашенням заборгованості держави перед місцевим бюджетом по різниці в тарифах. Протягом тривалого часу київська влада разом з іншими муніципалітетами утримувала тарифи на тепло та гарячу воду для населення на довоєнному рівні, керуючись домовленостями з урядом. Передбачалося, що різниця між ринковою вартістю енергоносіїв та сумами у платіжках киян буде компенсована з держбюджету. Однак, як стверджує мерія, ці зобов’язання залишилися лише на папері, створивши колосальну діру в кошторисі комунальних підприємств, зокрема «Київтеплоенерго».
## Бюджетний параліч та загроза для тепломереж
Ситуація ускладнюється тим, що місто не просто чекає на допомогу, а вимагає повернення коштів, які, за логікою підписаних меморандумів, належать громаді. Відсутність обіцяної субвенції унеможливлює проведення повноцінних аварійних ремонтів, закупівлю палива та модернізацію обладнання, яке вже третій рік працює в екстремальному режимі. Кличко наголосив, що в умовах постійної загрози блекаутів місто змушене виживати за рахунок власних резервів, які стрімко вичерпуються.
Ба більше, столичний голова вказує на парадоксальну ситуацію: замість підтримки столиці, уряд продовжує вилучати кошти з місцевого бюджету. Йдеться, зокрема, про перерозподіл «військового» ПДФО, який раніше залишався на місцях і дозволяв муніципалітетам оперативно закривати нагальні потреби, в тому числі й оборонного характеру. Тепер же, коли левова частка надходжень централізована, місто опинилося у фінансовій пастці: старі борги держави не погашаються, а поточні ресурси вимиваються. Це створює пряму загрозу стабільному проходженню зими, адже без належного фінансування ліквідація можливих наслідків обстрілів стане надскладним завданням. Тепловики не мають обігових коштів для банальної заміни зношених труб або термінового ремонту генераторів.
## Політичне протистояння чи системна криза?
Цей конфлікт має не лише економічне, а й глибоке системне підґрунтя, що сягає корінням у довоєнний період. Проблема компенсації різниці в тарифах є хронічною хворобою українських відносин між центром та регіонами. Ще до початку повномасштабного вторгнення Асоціація міст України неодноразово закликала уряд вирішити питання боргів перед теплокомуненерго, які на той момент вже обчислювалися мільярдами гривень. Підписаний Меморандум про взаєморозуміння мав врегулювати це питання, гарантуючи незмінність тарифів для людей в обмін на державні гарантії для підприємств. Однак війна внесла свої корективи, змістивши пріоритети держбюджету на оборону, що, втім, не знімає напруги в тилових містах, де інфраструктура зношується пришвидшеними темпами.
Нинішня заява мера Києва стала кульмінацією тривалої непублічної дискусії. Експерти вбачають у цьому черговий виток напруженості між Банковою та муніципалітетами, де питання життєзабезпечення стає заручником політичних маневрів. Ситуація, що склалася, нагадує події осені 2022 року, коли енергосистема країни вперше зазнала масованих ударів. Тоді лише завдяки надзусиллям енергетиків та допомозі партнерів вдалося уникнути тотального колапсу. Цього року, коли запас міцності системи значно нижчий через руйнування ТЕС та ГЕС, відсутність фінансування може стати фатальним фактором. Київська влада попереджає: якщо механізм компенсації не буде запущено негайно, або ж не будуть знайдені альтернативні джерела покриття витрат, відповідальність за холодні батареї у квартирах киян ляже безпосередньо на урядовців.