Столиця України знову опинилася в епіцентрі повітряного протистояння: у ніч проти 24 березня мирний сон киян перервали сирени та гуркіт вибухів. Сили протиповітряної оборони змушені були відбивати чергову масовану атаку російських окупаційних військ, які вкотре використали ударні безпілотні літальні апарати для терору цивільного населення та інфраструктури.
Перші тривожні сигнали пролунали на мапі повітряних тривог близько 00:20. Київська міська військова адміністрація (КМВА) оперативно поінформувала громадськість про зафіксовану загрозу застосування ворогом баражуючих боєприпасів типу Shahed. Моніторингові канали та офіційні джерела закликали мешканців не ігнорувати небезпеку та негайно пройти до укриттів, адже траєкторія руху дронів вказувала на пряму загрозу для міста.
Вже за двадцять хвилин після оголошення тривоги, о 00:40, інформаційний простір сколихнули повідомлення про перші звуки вибухів. Це була робота мобільних вогневих груп та зенітних підрозділів, які зустріли ворожі цілі ще на підступах до мегаполіса. Атмосфера в місті стала напруженою: характерний звук двигунів іранських дронів, відомих у народі як «мопеди», змішувався з розкатами зенітного вогню.
## Вектори атаки та робота ППО
Мер Києва Віталій Кличко, тримаючи руку на пульсі подій, підтвердив факт бойової роботи у передмісті та в межах столиці. За його даними, одна з груп ударних БпЛА рухалася курсом на історичну місцевість Видубичі. Це свідчить про намагання ворога вразити об’єкти критичної інфраструктури або промислові зони, розташовані в цьому районі. Начальник КМВА Сергій Попко та його заступники також попередили про можливу гучну роботу систем захисту, закликавши містян дотримуватися правила «двох стін» та не знімати роботу військових.
Тактика агресора цієї ночі відзначилася особливою масштабністю та підступністю. Аналіз карти повітряних тривог станом на 00:48 показав, що росіяни не обмежилися одним напрямком. Запуск дронів здійснювався великими групами одночасно з півночі, сходу та півдня. Такий підхід — «зіркова» атака — часто використовується для перевантаження української системи протиповітряної оборони, розпорошення уваги зенітників та пошуку шпарин у захисному куполі над столицею. Варо зазначити, що подібні комбіновані маршрути ускладнюють виявлення та збиття цілей, вимагаючи від сил ППО максимальної концентрації та координації.
## Стратегічний контекст: загроза масованого удару
Нинішня нічна атака не стала несподіванкою для військово-політичного керівництва держави, проте вона є частиною ширшого, загрозливого плану противника. Ще напередодні ввечері, 23 березня, Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні акцентував на даних розвідки, які вказували на підготовку Росією нових масованих обстрілів. Глава держави попередив про накопичення ворогом ресурсів для продовження ракетного терору.
Ці побоювання швидко знайшли підтвердження у зведеннях Повітряних сил ЗСУ. Паралельно з атакою дронів-камікадзе військові зафіксували активність стратегічної авіації РФ. У небо були підняті бомбардувальники Ту-95МС, які є основними носіями крилатих ракет Х-101/Х-555. Зліт кількох бортів з аеродрому «Оленья» (Мурманська область) свідчив про високу ймовірність комбінованого удару ближче до світанку.
Експерти зазначають, що подібна схема — нічна атака «Шахедами» для виснаження боєкомплекту ППО з подальшим ракетним ударом під ранок — стала класичним почерком російської армії під час весняної кампанії обстрілів 2024 року. Метою таких дій є не лише ураження енергетичних об’єктів, а й психологічний тиск на населення, яке змушене проводити ночі в укриттях.
Сам факт залучення стратегічної авіації у поєднанні з масованим нальотом БпЛА говорить про те, що агресор намагається використати будь-яку можливість для прориву оборони Києва, який залишається пріоритетною ціллю ворога. Ситуація вимагає від киян граничної обережності та неухильного дотримання протоколів безпеки до моменту офіційного відбою тривоги.