Станом на 15 березня 2026 року паливний ринок столиці демонструє змішану динаміку: загальний рівень цін утримується на показниках середини тижня, проте окремі види пального, зокрема дизель та автомобільний газ, продовжують повзуче зростання. Ситуація на стелах київських АЗС чітко корелює з коливаннями світових котирувань, які реагують на нову хвилю напруженості на Близькому Сході.
Згідно з останніми моніторинговими даними, середня вартість літра бензину марки А-95 у Києві зафіксувалася на рівні 69,26 грн. Водіям, які віддають перевагу преміальному пальному цієї ж марки, доводиться платити суттєво більше — близько 73,06 грн за літр. Бюджетний А-92 торгується в середньому по 67,74 грн. Найбільш відчутним для гаманця залишається дизельне пальне, середня ціна якого впритул наблизилася до психологічної позначки у 75 гривень, зупинившись на 74,98 грн. Сектор скрапленого газу, який традиційно вважався економною альтернативою, також демонструє висхідний тренд — середня ціна сягнула 42,00 грн за літр.
У Київській області розкид цін значно ширший, що пояснюється конкуренцією між преміальними мережами та локальними дискаунтерами. Оператори вищого ешелону, такі як SOCAR, OKKO та WOG, традиційно тримають верхню планку. Діапазон цін на популярний бензин А-95 у регіоні коливається від 65,95 до майже 71 гривні за літр. Ситуація з дизелем ще більш контрастна: найнижчі пропозиції стартують від 71,90 грн, тоді як у мережі KLO зафіксовано найвищий показник серед великих гравців — 79,09 грн за літр важкого палива. Щодо автогазу, то найдорожче заправитися можна на станціях OKKO та WOG, де цінники показують 44,98–44,99 грн.
## Глобальна турбулентність та загроза перекриття логістики
Поточне здорожчання пального в Україні не є локальним феноменом, а виступає прямим наслідком загострення геополітичної ситуації. Ключовим драйвером росту цін стали біржові котирування нафти, що злетіли на тлі новин про конфлікт за участю Ірану. Фінансові аналітики б’ють на сполох: ринок закладає у вартість бареля ризики перебоїв у постачанні.
Олексій Кущ, фінансовий експерт, прогнозує високу ймовірність глобальної економічної кризи, якщо конфлікт переросте у блокаду ключових транспортних артерій. Найгіршим сценарієм вважається повне перекриття Ормузької протоки — стратегічно важливого морського шляху, через який проходить левова частка нафтового експорту з Перської затоки. За словами аналітика, навіть місячна блокада спровокує серйозні проблеми для світової економіки, а тримісячний простій може призвести до колапсу енергетичних ринків, що миттєво відобразиться на українських АЗС дефіцитом та новими ціновими рекордами.
## Позиція держави: підтримка населення без податкових пільг
На тлі зростання цін урядовий квартал шукає шляхи пом’якшення удару по кінцевому споживачеві, не порушуючи при цьому стабільності фінансування оборонного сектору. Перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко вже анонсувала підготовку спеціального пакету підтримки. За її словами, держава розробляє механізм компенсації здорожчання палива для населення, який складатиметься з двох етапів. Деталі програми наразі не розголошуються, але очікується, що вона буде адресною.
Водночас Кабінет Міністрів України категорично відкидає ідею зниження податкового навантаження на паливний ринок. Перегляд ставок ПДВ чи зменшення акцизів наразі не розглядається. Урядова позиція залишається незмінною: податки з пального та нафтопродуктів є критично важливою складовою дохідної частини бюджету. Ці кошти напряму спрямовуються на забезпечення потреб Збройних Сил України, тому будь-яке зменшення надходжень в умовах війни вважається неприпустимим ризиком для обороноздатності країни. Таким чином, балансування між соціальним захистом громадян та наповненням військового бюджету залишається головним викликом для економічного блоку влади цієї весни.