Київ витратив мільярди на укриття, але половина мешканців залишається незахищеною
За роки повномасштабної війни українська столиця виділила понад 9,5 мільярдів гривень на забезпечення захисними спорудами, але навіть ця значна сума не гарантує безпеки для всіх киян. Рух ЧЕСНО, аналізуючи відповідь департаменту муніципальної безпеки КМДА, дійшов висновку, що наявних укриттів вистачить лише для трохи більше половини населення міста.
Проблема мобільних укриттів: дефіцит та невикористані кошти
Особливу тривогу викликає ситуація з мобільними укриттями. За останніми даними, їх у Києві всього чотири, що абсолютно не відповідає реаліям сьогодення, коли ворожі ракети та “шахеди” досягають цілей за лічені хвилини. До повномасштабного вторгнення їхня кількість була ще меншою, а за останні роки, як не парадоксально, загальна кількість захисних споруд зменшилася на 163 одиниці.
Минулої осені місто виділило майже пів мільярда гривень на мобільні укриття, проте ці кошти так і залишилися невикористаними. Районні державні адміністрації не встигли освоїти їх до кінця року, а в бюджеті на 2026 рік вони вже не були передбачені. Лише на початку жовтня цього року до проблеми повернулися знову, але без конкретних результатів.
Мільярди гривень для захисту: цифри та реалії
Загалом, згідно з даними КМДА, на ремонт та будівництво укриттів у Києві було витрачено понад 4,5 мільярда гривень на поточні та капітальні ремонти, ще понад 3 мільярди заплановано на будівництво нових об’єктів у 2024–2025 роках, а цього року передбачені видатки на рівні майже 2 мільярдів.
Однак, аналіз даних, наданих районними державними адміністраціями, виявив значну розбіжність: загальна сума витрат, за їхніми звітами, майже вдвічі менша за загальну цифру від департаменту муніципальної безпеки. Ця невідповідність може бути пов’язана з неповними даними від деяких РДА.
Найбільшу кількість укриттів та їхню місткість демонструє Дарницький район – 595 споруд, здатних вмістити 480 тисяч людей. Тут же було проведено найбільше ремонтів. Однак, незважаючи на це, у Дарницькій РДА зазначають, що об’єкти розташовані нерівномірно, зокрема, в межах приватного сектору.
З точки зору фінансових вливань, лідерами є Дніпровський та Святошинський райони, які освоїли та запланували значні кошти на облаштування укриттів.
Функціональність укриттів: проблема на папері та в реальності
Наявність укриття в офіційних списках чи на мапі ще не гарантує його готовності до використання. Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини виявив, що близько 8% перевірених споруд цивільного захисту в Україні фактично не функціонували. Київ посів друге місце серед регіонів за кількістю таких об’єктів, де було виявлено 11 нефункціонуючих споруд. Серед найпоширеніших проблем – невідповідність адреси, аварійний стан або проведення ремонтних робіт.
Ці проблеми виявилися ще актуальнішими після доручення прем’єр-міністра України про невідкладну перевірку всіх укриттів. В Києві було перевірено понад 4200 об’єктів, за результатами чого застосовано 147 адміністративних стягнень.
Зміна характеру атак та гостра потреба в мобільних укриттях
З середини серпня Росія значно посилила повітряні атаки на Київ, використовуючи балістичні ракети та “шахеди”, що долають відстань до цілі за надзвичайно короткий час. Це призводить до того, що люди не встигають дістатися стаціонарних укриттів, залишаючись незахищеними.
Саме тому питання мобільних укриттів набуло особливої актуальності. Депутатка Київради Зоя Ярош порушила це питання, запропонувавши виділити 500 мільйонів гривень на придбання та встановлення таких споруд. Проте, керівництво департаменту фінансів КМДА назвало цю пропозицію незбалансованою, і вона була відхилена.
Незважаючи на це, інші депутати продовжують наполягати на вирішенні цього питання. Київська міська прокуратура навіть звернулася до суду з позовом до КМДА щодо невстановлених мобільних укриттів. Водночас, КП “Київпастранс” оголосило тендер на закупівлю 14 мобільних укриттів за власні кошти, що свідчить про певні кроки в цьому напрямку, хоча й не відповідає масштабам потреби.
Історія з мобільними укриттями в столиці триває, але поки що виглядає як гра в “гарячу картоплю” між міською владою та районними адміністраціями, які перекидають відповідальність одне на одного. І поки чиновники з’ясовують, хто і за які кошти мав би діяти, кияни залишаються в ситуації, коли поруч може просто не бути місця, де можна сховатися.