“Освідчення в любові”: шедевр українського кіно повертається на екрани
Національна спілка кінематографістів України анонсувала показ стрічки Роллана Сергієнка “Освідчення в любові” (1966), яка вважається абсолютним шедевром українського кінематографу і входить до списку 100 найкращих вітчизняних фільмів усіх часів. Ця подія відбудеться в рамках проєкту “Ретроспектива фільмів української кінооператорської школи”.
Візуальний кіберпанк доби “відлиги”
У фільмі, оператором якого виступив Тімлін, реальність представлена не через призму радянського ідеалізму, а як естетика нового рівня. Кінематографічна мова стрічки виділяється:
- “Довженківський вайб”: Кожен кадр, що зображує природу – землю, небо, колосся – нагадує готовий постер, гідний стати арт-об’єктом. Це глибоке занурення у візуальну естетику, споріднену з шедеврами Олександра Довженка.
- “Макро зйомка душі”: Операторська майстерність дозволяє камері вдивлятися в обличчя героїнь з такою близькістю, що глядач відчуває кожну емоцію, кожну зморшку, бачить непідробний біль без будь-якої штучності.
- “Геометрія та світло”: Робота Тімліна з тінями, контрастами та індустріальними пейзажами настільки новаторська, що її сьогодні переймають провідні режисери артхаусного кіно.
Стрічка “Освідчення в любові” є унікальним свідченням справжнього, вільного мистецтва епохи “відлиги”, яке радянська цензура намагалася знищити. Фільм пропонує потужний деколоніальний погляд на історію, розповідаючи чесну, драматичну та емоційно насичену історію про українських жінок.
Післяпоказове обговорення та контекст
Особливістю показу стане можливість поспілкуватися з самим оператором Тімліним. До обговорення також долучаться голова Спілки кінематографістів України, відомий оператор Сергій Борденюк, член Європейської асоціації кінооператорів “Imago”, та кінознавець Сергій Тримбач.
Документальний фільм “Освідчення в любові” є частиною ширшого руху за відновлення та популяризацію української кіноспадщини. Подібні ретроспективні покази допомагають сучасному глядачеві зрозуміти еволюцію українського кіно, його мистецькі пошуки та культурне значення. Вони також підкреслюють роль кінооператорської школи у формуванні візуальної мови вітчизняних фільмів.
Нагадаємо, що нещодавно у Києві відбувся ретроспективний показ стрічки Сергія Маслобойщикова “Шум вітру” (2002), що свідчить про активізацію зусиль щодо збереження та презентації українського кінематографічного доробку.
Кадр із фільму: Національна спілка кінематографістів України, Facebook