Стратегічні цілі Кремля: Костянтинівка-Слов’янськ та терміни окупації
Президент України Володимир Зеленський озвучив основні завдання, які російський диктатор Володимир Путін поставив перед своїми військовими командувачами. Першочерговою метою російських військ на фронті залишається захоплення Костянтинівки та Слов’янська. За словами Зеленського, Путін встановив жорсткий термін для своїх генералів – завершити окупацію Донецької та Луганської областей до кінця поточного року. Однак, українська сторона категорично відкидає таку можливість, вважаючи її нереалістичною.
Потенційні маневри Росії: від сходу до півночі
Відповідаючи на запитання журналістів, глава держави не виключає, що успіх російських військ на сході України може призвести до перекидання значних сил на інші напрямки. Особливу увагу президент звернув на можливість використання новомобілізованих російських солдатів. Якщо російські війська досягнуть бажаного успіху на сході, вони можуть бути передислоковані для створення так званої “буферної зони”.
Крім того, Володимир Зеленський наголосив на потенційній загрозі з півночі. Існують теоретичні наміри та плани російського командування щодо наступу на чернігівському та київському напрямках, починаючи з території Брянської області Російської Федерації.
Українська сторона уважно відстежує ситуацію на всіх напрямках. За наявною інформацією, наразі російських військ у Брянській області не спостерігається. Однак, українські військові фіксують певне накопичення техніки вздовж кордону з Росією.
Ці заяви президента перегукуються з попередніми попередженнями. У травні Володимир Зеленський вже зазначав про активізацію контактів Москви з білоруським керівництвом з метою залучення Білорусі до нових агресивних операцій. Тоді ж озвучувалися припущення, що Росія може розглядати наступ з території Білорусі як у напрямку українського півночі (Чернігівщина, Київщина), так і проти країн-членів НАТО.
Важливою деталлю в цьому контексті є попередження від українських посадовців, зокрема від Демченка, про необхідність бути готовими до будь-яких сценаріїв, включаючи потенційний наступ з півночі. Це свідчить про комплексну оцінку загроз та підготовку оборонних сил до різних варіантів розвитку подій.
Історичний контекст нагадує, що Росія неодноразово використовувала територію Білорусі як плацдарм для своїх військових операцій. Зокрема, під час повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, саме з білоруської території відбувався один із основних наступів на Київ. Тому потенційне повторення такого сценарію, або ж його варіації, не є чимось абсолютно несподіваним, але потребує максимальної пильності та готовності.