Сергій “Карта” Оксюта: Київ попрощався з молодим розвідником
13 серпня столиця України стала місцем прощання з ще одним героєм, який віддав життя за свободу країни – Сергієм Оксютою, відомим побратимам як “Карта”. Молодий розвідник Третього армійського корпусу загинув 8 серпня під час виконання бойового завдання. На урочистій церемонії, що проходила на Майдані Незалежності, зібралися його родина, близькі друзі, бойові побратими та небайдужі кияни, щоб вшанувати пам’ять загиблого захисника.
Сергій Оксюта приєднався до лав Збройних Сил України одразу після повномасштабного вторгнення Росії. Спочатку він ніс службу як зв’язківець у 1-й штурмовій роті 1-го штурмового батальйону, беручи участь у найскладніших бойових операціях на ключових напрямках фронту. Навіть в юному віці, 18-річний Сергій проявив неабияку мужність та відданість. Після досягнення повноліття він підписав контракт, пройшов необхідну підготовку та повернувся до своєї роти вже як штурмовик, готовий до виконання найвідповідальніших завдань.
Героїчний вчинок та непохитний дух
Спогади побратимів малюють портрет Сергія як надійного товариша та надзвичайно позитивної людини. “Він часто сам викликався допомогти нашому підрозділу, цікавився, чи не потрібна нам допомога, і ніколи не давав задню. Він просто приходив і робив те, що було потрібно. І саме таким був його останній мужній вчинок. Коли йому вже потрібно було ротуватися, він залишився з хлопцями — бути поруч, підтримувати їх, як робив це завжди. А найголовніше — він хотів до кінця виконати поставлене завдання. І завжди — з посмішкою. Саме цю його посмішку ми запам’ятаємо назавжди”, — діляться вони.
Бойовий шлях Сергія Оксюти був сповнений випробувань: від оборони Київщини на початку війни до жорстоких боїв на Харківщині. Однією з ключових сторінок його служби стала участь у спеціальній штурмовій операції “Дельфін”.
“Для нас Карта був не просто побратимом. Він був справжнім Другом. Без шаблонних слів про “найкращого” чи “ідеального”. Він був другом у найповнішому значенні цього слова. Він доповнював нашу компанію своєю посмішкою, жартами, підтримкою та тією особливою енергією, яку неможливо замінити. Його присутність відчувалася завжди. І тепер так само відчувається його відсутність”, — з болем у голосі розповідають його побратими.
Втрата Сергія “Карти” Оксюти – це чергова болюча рана для України. Його молодість, відвага та самовідданість слугуватимуть прикладом для майбутніх поколінь.
Варто зазначити, що ця трагічна звістка надходить на тлі інших сумних подій. Нещодавно вся країна прощалася із загиблим волонтером Олексієм Юковим, засновником пошукової групи “Плацдарм”, яка займалася поверненням тіл загиблих українців. Також актуальною залишається проблема з похованнями загиблих захисників, зокрема, випадки, коли військовослужбовцям із непогашеною судимістю можуть відмовити у похованні на військовому кладовищі.