Київ шукає фінансування для стійкості: 2,5 мільярда від Ощадбанку та 50 мільйонів євро від ЄБРР
Київська міська рада готує важливе рішення про залучення значних кредитних коштів до бюджету громади. Йдеться про два масштабні фінансові кроки: отримання кредиту від Державного Ощадбанку України у розмірі 2,5 мільярда гривень та фінансового кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму 50 мільйонів євро. Ці кошти призначатимуться для комунального підприємства «Київтеплоенерго» і будуть спрямовані на реалізацію невідкладних заходів Плану стійкості Києва. Про це під час відкриття засідання Київради заявив мер столиці Віталій Кличко.
Перешкоди з боку центральної влади та значення Плану стійкості
Міський голова наголосив, що Київ незважаючи на складну ситуацію, активно готується до зими, використовуючи наявні фінансові ресурси. Однак, за його словами, центральна влада замість конструктивної допомоги створює численні бюрократичні перешкоди. До них належать постійні вимоги державних структур щодо уточнень та коригувань документації, а також, на думку мера, спроби дискредитувати План стійкості, називаючи його незатвердженим, хоча він пройшов схвалення Київрадою.
Кличко підкреслив, що перелік заходів, закладених у Плані стійкості, був розроблений з урахуванням усіх критичних викликів минулої зими та потенційних майбутніх ризиків. Цей документ пройшов ретельні експертні консультації на рівні уряду, профільних міністерств та з міжнародними партнерами. Його структура чітко визначає пріоритети, відповідальних виконавців та реалістичні обсяги необхідного фінансування.
Порушення домовленостей щодо розподілу відповідальності
Віталій Кличко також нагадав про попередні чіткі домовленості з Кабінетом Міністрів України щодо реалізації заходів з енергостійкості столиці, загальна вартість яких оцінювалася приблизно в 30 мільярдів гривень. Первинні домовленості передбачали паритетне фінансування та виконання робіт у пропорції 50 на 50 між бюджетом міста та державою.
Однак, за словами мера, поточна позиція уряду змінилася. Державне Агентство відновлення та розвитку інфраструктури України планує обмежитися лише фінансуванням створення резервного теплопостачання в межах зони ТЕЦ-4. Увесь інший критично важливий обсяг робіт, включаючи будівництво об’єктів когенерації, систем резервного живлення та резервного теплопостачання, Кабінет Міністрів повністю переклав на плечі міста.
Самостійні кроки столиці для забезпечення енергетичної безпеки
Попри самоусунення держави від виконання своїх зобов’язань, київська влада продовжує активно нарощувати енергетичні потужності для захисту інфраструктури. Зокрема, вже змонтовано три потужні дизель-генераторні установки загальною потужністю понад 15 МВт для забезпечення безперебійного живлення об’єктів водозабезпечення. До кінця року планується збільшити цей резерв до 40 МВт.
Крім того, повністю завершено будівництво нових об’єктів розподіленої когенерації потужністю 45 МВт. Ще понад 100 МВт потужностей перебувають у стадії активної розробки. Загальна мета на поточний рік – отримати близько 200 МВт додаткової когенераційної потужності.
Мер столиці Віталій Кличко наголошує, що цих заходів недостатньо для повної гарантії безпеки, і реалізація всіх необхідних робіт містом самостійно є нереальною. Він наполягає на виконанні урядом попередніх домовленостей, закликаючи до державницької, а не політичної тяганини. Київська влада внесла останні зміни до Плану стійкості, які ще детальніше розписують заходи, оптимізують вартість проєктів та чітко фіксують паритетну участь міста й держави як у фінансуванні, так і у виконанні робіт. Кличко закликав депутатів Київради до консолідованої підтримки цього важливого рішення.