Після ракетного удару по Києво-Печерській лаврі: лише п’ятеро ченців УПЦ (МП) допомогли ліквідувати наслідки атаки
В ніч, коли Російська Федерація завдала удару по одному з найдавніших і найшанованіших духовних центрів України – Києво-Печерській лаврі, поведінка представників Української Православної Церкви (Московського патріархату) виявилася, м’яко кажучи, показовою. З приблизно 140 ченців, які спільно проживають на території обителі, до ліквідації наслідків ворожої атаки та порятунку храму вдалося лише п’ять осіб.
Про цю тривожну статистику повідомив в ефірі телемарафону намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Православної Церкви України (ПЦУ) єпископ Авраамій. Він послався на дані, зібрані безпосередньо після обстрілу, що стався в ніч на понеділок, 15 червня 2026 року.
Святість під обстрілом: байдужість чи паніка?
Єпископ Авраамій не приховував свого розчарування. Він до останнього сподівався на християнську та, зрештою, людську реакцію з боку братів, які перебувають у єдності з Московським патріархатом, адже руйнування торкнулися, здавалося б, їхнього спільного дому. Натомість, попри постійні публічні заяви представників УПЦ (МП) про нібито захист Лаври від «осквернення» та «переслідувань», у найкритичніший момент на допомогу прийшла мізерна частина їхнього духовенства.
Витягувати святиню з вогню та завалів спільно з представниками ПЦУ довелося переважно українським правоохоронцям та рятувальникам Державної служби з надзвичайних ситуацій. “Звісно, виникає питання: де інші? Хіба вам байдужа святиня? …насправді ми бачимо зовсім інші речі: їм святиня не потрібна”, – підкреслив намісник Лаври, висловлюючи сумніви щодо справжньої цінності, яку представники УПЦ (МП) надають своїй обителі.
Заклик до об’єднання: двері ПЦУ залишаються відчиненими
Звертаючись до своїх сусідів із Нижньої лаври, єпископ Авраамій ще раз наголосив, що Православна Церква України не має ворожнечі до рядових ченців. Ніхто не планує виганяти їх із території монастиря. Братія Лаври може залишатися на своїх місцях, але, як вважає керівництво ПЦУ, подальше перебування в канонічній єдності з Російською Православною Церквою, яка несе відповідальність за агресію, після таких руйнувань є неможливим.
Позиція намісника Лаври щодо діалогу з УПЦ (МП) чітко окреслена:
- Ми не вороги: Чернеча громада ПЦУ повернулася до свого історичного дому, не забираючи нічого у інших.
- Удар без вибору: Російські ракети знищують без розбору, цілячись у всіх українців.
- Відкриті двері: ПЦУ чекає на повернення братії до юрисдикції самостійної Православної Церкви України, адже така можливість ще існує.
Поточний стан та релігійне життя
Внаслідок ворожої атаки суттєвих пошкоджень зазнав головний храм Лаври – Успенський собор. Попри руйнування, релігійне життя у святині не припинилося. Наразі всі уставні богослужіння Православної Церкви України тимчасово перенесені і звершуються неподалік, у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія.
Цікаво, що раніше УПЦ (МП) програла судовий процес щодо права користування Києво-Печерською Лаврою.