Реформа Цивільного кодексу України: масові протести у Києві та інших містах
У п’ятницю, 5 травня 2026 року, Маріїнський парк у Києві став епіцентром громадського невдоволення. Сотні громадян, серед яких представники правозахисних організацій, активісти “Маршу Жінок” та ініціативної групи “NeКонвенційна”, зібралися біля стін Верховної Ради. Головною вимогою протестувальників є перегляд резонансного законопроєкту №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу України.
Консервативний відкат чи модернізація права?
Дискусія навколо законопроєкту №15150 загострилася після того, як 28 квітня парламент підтримав його у першому читанні. Попри заяви авторів про “десовєтизацію” законодавства та наближення до європейських стандартів, юридична спільнота та представники громадського сектору висловлюють серйозні побоювання, трактуючи документ як спробу консервативного відкату.
Юридичні експерти та активісти акцентують увагу на низці пунктів, що викликають найбільше занепокоєння:
- Обмеження прав сімейних союзів: Запропоновані норми визначають “фактичний союз” винятково як спільне проживання осіб протилежної статі. Таке формулювання фактично виключає можливість юридичного визнання та захисту прав одностатевих пар, що суперечить сучасним європейським тенденціям та зобов’язанням України перед Радою Європи.
- Ризики для гендерної рівності: Правозахисники застерігають, що оновлені статті Цивільного кодексу можуть призвести до автоматичного визнання недійсними шлюбів осіб, які здійснили гендерний перехід. Така норма може створити юридичний вакуум та дискримінаційні умови для трансгендерних громадян.
- Проблема усиновлення: Новий законопроєкт містить пряму заборону на спільне усиновлення дітей парами однієї статі. Це обмеження не відповідає міжнародним стандартам захисту прав дитини, які пріоритезують найкращі інтереси дитини, а не стать батьків.
Стратегічний розрив у сприйнятті реформи
Наразі спостерігається значний розрив між офіційною позицією ініціаторів реформи та її сприйняттям суспільством.
| Аспект | Позиція ініціаторів (Верховна Рада) | Застереження громадськості |
|---|---|---|
| Мета реформи | Перехід до сучасних європейських стандартів, осучаснення права. | Невідповідність стандартам ЄС, рішенням ЄСПЛ, фактичний регрес. |
| Права людини | Модернізація приватноправового регулювання. | Звуження прав жінок та ЛГБТК+ спільноти, дискримінація. |
| Подальші кроки | Ухвалення законопроєкту в цілому після доопрацювання. | Вимога повного ветування або кардинального перегляду норм. |
Географія протестів розширюється
Київська акція в Маріїнському парку не залишилася поодинокою. За інформацією ЗМІ, аналогічні мітинги відбулися 5 травня у Дніпрі. На наступний день, 6 травня, заплановані протести у Харкові. Організатори наголошують, що якщо їхні вимоги не будуть враховані до другого читання законопроєкту, хвиля громадського невдоволення лише зростатиме.
Під час мітингу в столиці активісти урочисто передали до канцелярії Верховної Ради пакет документів з конкретними пропозиціями щодо внесення правок до законопроєкту. Наступна масштабна маніфестація в Києві запланована на 17 травня, напередодні Міжнародного дня боротьби з гомофобією, трансфобією та біфобією.