Козак з позивним «Устим» — інструктор Сил спеціальних операцій ЗСУ
## Філософія сучасного бійця
Його позивний «Устим» походить від діда-козака. Каже, що це не просто пам’ять, а продовження козацької справи — захищати свій народ. У ЗСУ саме Сили спеціальних операцій стали йому близькими по духу. Сьогодні він — інструктор центру, який навчає майбутніх операторів ССО головному — мислити, працювати точно й не боятися викликів.
На початку служби він вважав, що сила стрільця — у кількості випущених набоїв: «Чим більше стріляє автомат, тим страшніше ворогу». Тепер ця формула здається йому дитячою. Сучасний боєць має працювати інакше: мінімумом набоїв уражати максимум цілей. Це не просто техніка — це філософія, основа професії оператора ССО.
## Підготовка бійців
Нічні стрільби, каже він, здаються страшнішими лише тим, що «нічого не видно». Але всі рухи — ті самі. Потрібно лише переступити внутрішній бар’єр. Техніка допомагає — тепловізори, прилади нічного бачення, засоби розвідки. Та найбільший виклик — психологічний. Особливо для інструкторів, яким у темряві складніше контролювати курсантів.
Підготовка вибудувана поступово: спочатку всі маніпуляції зі зброєю проводяться без набоїв, потім — з набоями, але повільно, а далі темп прискорюється до рівня реальної роботи оператора. Перед стрільбами — ще від пів години до години. І хоч цього недостатньо для довершеного рівня, завдання інструкторів інше — дати напрямок, закласти основу, яку військовий зможе розвивати самостійно.
Окреме місце в підготовці займає дихання. Інструктор каже: від нього залежить майже все — реакція, стабільність рухів, навіть мислення. «Щоб голова почала думати, треба спершу заспокоїтись». Страх він вважає правильним: «Не боїться тільки дурень. Страх — це інстинкт самозбереження. Його треба не глушити, а вміти заставити працювати на себе».
Досвід, наголошує інструктор, не буває негативним. Кожна історія — своя, кожен боєць бачить війну під іншим кутом. І ця різниця — цінність. ССО навчаються не лише техніці, а й мисленню: боєць має бути креативним, нестандартним, здатним приймати рішення в умовах шуму, хаосу і постійної загрози.
Про свою роль інструктор говорить стримано. Каже, що не відчуває емоцій, коли група виконує завдання, — це робота. Але найбільша нагорода приходить пізніше: коли зустрічає бійців, яких тренував, і бачить, що вони живі.
Його порада тим, хто вагається: «Якщо не знаєш, що робити — зроби крок… уперед. Якщо в тобі сидить козак, зрозумієш, що робити далі».
В ССО потрібні різні люди — сильні фізично, сильні духом. Завдання інструкторів — допомогти кожному прогресувати. Кажуть: «Якщо людина сильна духом, але слабша тілом — зробити її сильною і фізично. Якщо навпаки — зміцнити дух. У цьому і є сенс нашої роботи».