Джерело: unian.ua
Місто мало стати легкою здобиччю для росіян, але перетворилося на пастку.
Після остаточного захоплення руїн Авдіївки, російські війська націлилися на іншу східну ціль – промислове місто Часів Яр, довоєнне населення якого становило близько 12 тисяч. Наразі там точаться важкі бої.
Як пише Forbes, Часів Яр є вразливим, адже розташований на самому краю лінії зіткнення на захід від Бахмуту і залежний від каналу з двома легкими переправами. Його найсхідніший район ще більш вразливий.
Легка здобич чи пастка?
Часів Яр мав би стати легкою здобиччю для росіян, але стало для них пасткою з боями на виснаження. Вони досягли значних успіхів, але ціною тисяч жертв. Втрати українців значно менші.
Російська стратегія в багатомісячній битві за Часів Яр очевидна. За інтенсивної безпосередньої підтримки з повітря російські війська зі складу 200-ї арктичної мотострілецької бригади, 299-го десантно-штурмового полку, 11-ї десантно-штурмової бригади та інших підрозділів атакують район каналу, щоб закріпитися для прямого наступу на центр, а також атакували село Калініне, щоб чинити тиск на лінії постачання в Часів Яр.
Росіянам ця тактика вдається погано. І навіть нещодавнє розміщення російських термобаричних ракетних систем залпового вогню ТОС-1 і ТОС-2 у секторі Часів Яр не значно змінило баланс сил. Станом на вівторок 41-ша механізована бригада, 241-ша бригада територіальної оборони та президентська бригада тримають під контролем Часів Яру, району каналу та Калініного.
Останніми днями росіянам вдалося ненадовго відтіснити українців у Калініному, але українці контратакували, попри сильні обстріли.
В Українському центрі оборонних стратегій песимістично налаштовані, зокрема, щодо району каналу.
“Противник найближчим часом захопить район каналу в Часовому Яру, оскільки його передові частини зайняли головну позицію навколо цієї частини міста”, – зазначили у центрі.
Насправді одна з цих позицій була в Калініному – і українські контратаки знищили її. Очевидно, це сталося після того, як центр опублікував свій звті щодо оцінки поля бою.
“Частково проблема для росіян полягає в тому, що вони розраховували на наступ у День Перемоги вздовж російсько-українського кордону на північ від Харкова, щоб відтягнути українські підрозділи від східних полів битв, щоб послабити оборону навколо таких міст, як Часів Яр. Але вчасно поповнившись американськими боєприпасами, українці зуміли зміцнити свою північну оборону та зупинити російський наступ, не послабивши значної східної оборони. Тим часом зростаючий дефіцит бронетехніки та повільний розпад системи базової підготовки російських військових змусили погано навчених російських військових пішки штурмувати українські позиції”, – пише видання.
“Їх вбивають”
“У 2024 році російські втрати залишалися на високому рівні, і в травні середні втрати російського персоналу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни”, – повідомило міністерство оборони Великобританії .
Як зазначили у вімдостві, підвищений рівень втрат, швидше за все, є відображенням триваючого наступу Росії, який ведеться широким фронтом. Цілком імовірно, що більшість російських сил проходять лише обмежену підготовку. Вони не здатні проводити складні наступальні операції.
План росіян полягав у тому, щоб перед маршем у Часів Яр розрідити українців на східному фланзі. Можливо, росіяни зрештою зосередять достатньо підготовленої живої сили для успішного штурму району каналу та його флангів, створивши умови для наступного штурму центру міста.
“Якщо це станеться незабаром, це займе кілька місяців і коштуватиме росіянам потенційних тисяч жертв. Виникає запитання: чи вартий приз – 266-й за величиною населений пункт у довоєнній Україні?” – підсумовує видання.
Ситуація на фронті: останні новини
Аналітики DeepState повідомили, що російські окупаційні війська просунулися біля Часового Яру, в Кліщіївці та Красногорівці.
Офіцер секції планування бригади “Рубіж”, майор Національної гвардії Дмитро Кожубенко повідомив, що загарбники намагаються захопити місто, активно застосовуючи авіацію.
Він зазначив, що Росія хоче “переломити хребет” українській обороні та вийти на Краматорсько- Слов’янску агломерацію. У самому місті ще залишаються люди, але логістика перебуває під щільним вогневим контролем окупантів.